Біологічний годинник рослин на Україні має власний «хід»



Скачати 111.79 Kb.
Сторінка4/4
Дата конвертації23.12.2017
Розмір111.79 Kb.
1   2   3   4
Біологічний годинник рослин на Україні має власний «хід», пов'язаний з місцевим часом, географічним положенням і кліматичними умовами. Про те, що у тварин і рослин спостерігається періодичне, повторення життєвих процесів, їх циклічність, знали вже стародавні вчені, зокрема Гіппократ і Арістотель. Вивчення цих явищ у наступні століття і особливо в останні десятиліття й роки привело до виникнення вчення про біологічні ритми і годинники.

Виникнення біологічних ритмів у живих організмів відбувалося в процесі їхнього еволюційного розвитку і пов'язано з впливом діяльності Сонця та інших зовнішніх факторів. Зміна пір року, зміна дня і ночі, як і найважливіші фактори зовнішнього впливу, призвели до того, що у тварин і рослин розвинулися пристосувальні реакції, які повторюються з певною, навіть строгою закономірністю. Так виникли і закріпилися різноманітні біологічні ритми. Причому вони бувають не лише добовими, я й багатоденними, місячними, річними. В більшості випадків вони спадкові — передаються з покоління в покоління, але є й такі періодичні явища в житті тварин і рослин, які виявляються під впливом умов зовнішнього середовища.

Загальновідомі такі періодичні явища в житті рослин, як весняний рух соків, розпукування листків, цвітіння і плодоносіння, осіннє скидання листя та багато інших. В основному це пов'язано з впливом сонячної енергії. Різні рослини здатні «підладжуватися» під тривалість дня, і залежно від цього деякі з них цвітуть навесні, а інші влітку або навіть восени. І добові ритми у рослин, як ми, вже говорили, пов'язані з Сонцем і освітленістю Землі.

Вчені продовжують працювати над вивченням біологічних ритмів у житті рослини і дедалі глибше проникають у механізми, що управляють ними. Результати їхніх досліджень будуть мати не лише величезне наукове, загально біологічне значення. А й практичне.



Іван-чай вузьколистий

Багаторічна рослина з прямостоячим стеблом 50— 150 см заввишки, густо вкритим черговими сидячими ланцетними листками. Великі рожево-пурпурові квітки зібрані в довгі китиці. Пелюсток і чашолистків по 4, тичинок 8, маточка одна, відігнута донизу. Плід — 2-стулкова довга стручковидна коробочка. Цвіте з червня до вересня. Росте на лісових зрубах, згарищах, галявинах, просіках, поблизу доріг, на сухих горбах, сухих піщаних місцях, у світлих лісах по всій Україні.

Яскраві суцвіття, добре помітні здалеку, приваблюють комах. Але не всі комахи можуть поласувати нектаром. Від мух та інших дрібних комах нектар надійно захищений тичинковими нитками і трьома волосинками на стовпчику маточки. Дістають нектар тільки бджоли, які й запилюють квітки. Квітки в суцвітті розкриваються поступово, починаючи знизу. Уночі і на дощ вони закриваються і поникають, захищаючи пиляки і маточку від зволоження. Іван-чай — рослина годинник: його квітки завжди відкриваються о 6—7-й годині ранку. Розмножується вегетативно — додатковими бруньками, що утворюються на коренях, і насінням.

Іван-чай один з перших оселяється на зрубах, згарищах. Під його пологом створюється затінок, нагромаджується волога (звідки, очевидно, І його латинська назва), і тут починають рости інші рослини. http://flora-world.by.ru/imejes/109.jpg

Добрий медонос. У ній містяться дубильні речовини, білки, вуглеводи, вітамін С тощо.
Біологічний годинник і народні прикмети

Народ — мільйонний розум. Закономірності природи відбиті в народних віруваннях, прикметах, які допомагали правильно організувати працю, одержувати від неї найбільшу користь. Придивляючись до поведінки рослин, птахів, звірів, люди визначали час висівання рослин і збору врожаю.

Хлібороби знали, що якщо почався рух соку в березі, то земля відтанула на глибину залягання її коріння, але виїжджати в поле ще рано, грунт буде готовий до сівби, коли зацвіте червона верба.

Вкриється суцвіттями осика — городники можуть сіяти буряки і моркву. А з появою пилку на вільхі сірій — час виставляти вулики з бджолами, через 9 днів бджоли принесуть мед. Під час цвітіння вільхи сірої на фруктових деревах починають бубнявіти бруньки.

Зазеленіє береза — лісники починають садити дерева. Місячник лісу — від зацвітання ліщини до появи квіток на черешні. Пізніше дерев не садять.

Перша зелень на деревах — важлива прикмета. У цей час орний шар ґрунту прогрівся до 7 °С, можна садити картоплю: вона не залежиться в землі і почне проростати. За березою судять про весну: раніше розпустяться листки на березі — буде раннє тепло.

Коли зацвітають яблуні і груші, садять кукурудзу, квасолю. Тепло і волога сприятимуть появі їх сходів.

Спостерігаючи за рослинами, народ робив і довгострокові прогнози. Це відбилось, наприклад, в таких прикметах: "Влітку на деревах жовте листя — настане рання осінь", "Багато ягід улітку — передвістя холодної зими".

В основі народних прикмет — закон узгодженості всіх природних процесів, орієнтація на біологічні годинники.
Квіткові годинники у світі

Квітниковий годинник в Женеві





квітковий годинник в женеві

Унікальна і цікава визначна пам'ятка Женеви - квітковий годинник.



Як Ви вважаєте: "Скільки живих кольорів необхідно для створення годинника?" Відповідь на це питання проста і коротка: шість з половиною тисяч.

Саме стільки рослин використовується для створення квіткового годинника в Женеві. Його діаметр п'ять метрів, а секундна стрілка - найбільша в світі, її довжина досягає двох з половиною метрів. Цей годинник завжди показує точний час. Є такі годинники і у інших містах світу . Правда красиво?


Квітниковий годинник у Кременці


У Кременці Тернопільської області в ботанічного саду на 200 га саду росте безліч рослин, зокрема 11 видів червонокнижних, рідкісних. Вражає квітковий годинник. У кожному з його 12 секторів посіяли квіти, які цвітуть саме в ту пору доби, на яку вказує стрілка. Найстаріші рослини в саду — буки, ясени, клени, явори, модрини. Вони — ровесники ботсаду. Тиждень тому, під час буревію, зламався один бук.spring_plant.jpg





ЛІТЕРАТУРА:


Заянчковський І. – “Живі барометри, компаси, сейсмографи”, 1986 р. – ст.. 181-186.
Генкель П.А. – “Фізіологія рослин”, 1970 р., ст. 152-156; ст. 168-170.
Максимова Р.А. – “Квітковий годинник”, 1972 р. ст. 2-19.
Гродзинський А.М. – “Пам’ять рослин”, 1996 р. ст. 22-23.


Каталог: download -> version
version -> Музична І театральна культура 17 18 ст
version -> «Валеологічне виховання дітей дошкільного віку, як фактор формування здорового способу життя»
version -> Активізація роботи бібліотеки по формуванню
version -> Реферат на тему: " Стан навколишнього середовища України. Екологічна політика. Охорона природи на державному та міждержавному рівнях"
version -> Методичні рекомендації щодо викладання уроків для стійкого розвитку «Моя щаслива планета» розділ Система уроків-зустрічей для 3 класу курсу за вибором «Моя щаслива планета»
version -> План-конспект із "Захисту Вітчизни" 11-клас №11. Тема. Влаштування загороджень. Мета
version -> Комунальний заклад
version -> Зигзаг удачі
version -> Охорона навколишнього середовища від забруднення викидами сульфуровмісних речовин
version -> Міністерство аграрної політики україни


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка