Структурно-логічні схеми програм підготовки спеціалістів



Сторінка1/34
Дата конвертації31.05.2018
Розмір1.01 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   34

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
„КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”







ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАКЕТ
ФАКУЛЬТЕТУ ПРИКЛАДНОЇ МАТЕМАТИКИ




(кафедра СКС)

ЗМІСТ


Б. Ступенева структура


    1. Структурно-логічні схеми програм підготовки спеціалістів

2.2. Напрям «Комп’ютерна інженерія» спеціальність «СИСТЕМНЕ ПРОГРАМУВАННЯ »


НГ-01

1,5

9-ий

семестр


(30,5


НП-07

6


НП-04

4
кре-

дитів)

k




НП-06

4


НП-09

2


НП-11

4,5



x

a



ВП-02

4


ВП-01

3



a




НГ-03/1

1,5



w



w




НП-09

4


НГ-02

1,5


НГ-03/2

1,5




a

x

k
10-ий

семестр


(31


НП-12

2,5


НП-08

4


НП-05

3


НП-01

1
кредит)



a



НП-14

4,5


НП-13

4


НП-10

4


НП-02

1





a



НП-15

12


НП-16

21


11-ий


семестр

(33


кредита)

В. Кредитні модулі (дисципліни) програм підготовки спеціалістів


Перелік кредитних модулів програми підготовки спеціалістів за напрямом підготовки 0915 – «Комп'ютерна інженерія» спеціальність 7.091502 «Системне програмування»


Найменування кредитних модулів (дисциплін)

Код

Кредитів

ECTS


Цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки

Основи маркетингу

НГ-01

1,5

Основи підприємництва

НГ-02

1,5

Іноземна мова професійного спрямування

НГ-03

3










Цикл професійної та практичної підготовки

Охорона праці в галузі

НП-01

1

Інтелектуальна власність

НП-02

1

Науково-дослідна діяльність у комп'ютерній інженерії //але не відомо чи це залік

НП-03

2

Тестування, надійність, контроль, діагностування комп'ютерних систем

НП-04

4

Цифрова обробка сигналів та зображень

НП-05

3

Комп'ютерні системи штучного інтелекту

НП-06

4

Мультимедійні засоби в комп'ютерних системах

НП-07

6

Високопродуктивні комп'ютерні системи

НП-08

4

Теорія управління в технічних системах

НП-09

4

Вимірювання в комп'ютерних системах

НП-10

4

Технологія проектування програмних систем

НП-11

4,5

Програмування комп'ютерних мереж

НП-12

2,5

Технологія проектування спеціалізованих операційних систем

НП-13

4

Програмування інтерфейсів користувача

НП-14

4,5

Переддипломна практика

НП-15

12

Дипломне проектування

НП-16

21

Дисципліни вільного вибору студентів

Напрямки досліджень і розвитку системного програмування

ВП-01

3

Системи підтримки прийняття рішень

ВП-02

4


2. Опис кредитних модулів (дисциплін) програми підготовки спеціалістів за напрямом „Комп’ютерна інженерія” спеціальність „Системне програмування”

Опис кредитного модуля (дисципліни)

НГ-01 ОСНОВИ МАРКЕТИНГУ

(код та назва кредитного модуля, дисципліни)

Статус

кредитного модуля









(обов’язковий або за вільним вибором студентів)

Лектор







(прізвище, ім’я та по-батькові, вчений ступень, посада)

Факультет







(назва)

Кафедра







(назва)

  1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

  2. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ

  3. МЕТА І ЗАВДАННЯ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)

  4. ЗМІСТ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)

  5. МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  6. МОВА

  7. ХАРАКТЕРИСТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

  8. МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ

  9. ОРГАНІЗАЦІЯ


Опис кредитного модуля (дисципліни)

НГ-02 ОСНОВИ ПІДПРИЄМНИЦТВА

(код та назва кредитного модуля, дисципліни)

Статус

кредитного модуля









(обов’язковий або за вільним вибором студентів)

Лектор







(прізвище, ім’я та по-батькові, вчений ступень, посада)

Факультет







(назва)

Кафедра







(назва)

  1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

  2. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ

  3. МЕТА І ЗАВДАННЯ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)

  4. ЗМІСТ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)

  5. МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  6. МОВА

  7. ХАРАКТЕРИСТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

  8. МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ

  9. ОРГАНІЗАЦІЯ

Опис кредитного модуля (дисципліни)

НГ-03 ІНОЗЕМНА МОВА ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ

(код та назва кредитного модуля, дисципліни)

Статус

кредитного модуля









(обов’язковий або за вільним вибором студентів)

Лектор







(прізвище, ім’я та по-батькові, вчений ступень, посада)

Факультет







(назва)

Кафедра







(назва)

  1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

  2. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ

  3. МЕТА І ЗАВДАННЯ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)

  4. ЗМІСТ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)

  5. МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  6. МОВА

  7. ХАРАКТЕРИСТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

  8. МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ

  9. ОРГАНІЗАЦІЯ

Опис кредитного модуля (дисципліни)

НП-01 ОХОРОНА ПРАЦІ У ГАЛУЗІ

(код та назва кредитного модуля, дисципліни)

Статус

кредитного модуля









(обов’язковий або за вільним вибором студентів)

Лектор







(прізвище, ім’я та по-батькові, вчений ступень, посада)

Факультет







(назва)

Кафедра







(назва)

  1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

  2. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ

  3. МЕТА І ЗАВДАННЯ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)

  4. ЗМІСТ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)

  5. МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  6. МОВА

  7. ХАРАКТЕРИСТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

  8. МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ

  9. ОРГАНІЗАЦІЯ

Опис кредитного модуля (дисципліни)

НП-02 ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

(код та назва кредитного модуля, дисципліни)

Статус

кредитного модуля









(обов’язковий або за вільним вибором студентів)

Лектор







(прізвище, ім’я та по-батькові, вчений ступень, посада)

Факультет







(назва)

Кафедра







(назва)

  1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

  2. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ

  3. МЕТА І ЗАВДАННЯ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)

  4. ЗМІСТ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)

  5. МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  6. МОВА

  7. ХАРАКТЕРИСТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

  8. МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ

  9. ОРГАНІЗАЦІЯ

Опис кредитного модуля (дисципліни)

НП-03 НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ В КОМП’ЮТЕРНІЙ ІНЖЕНЕРІЇ

(код та назва кредитного модуля, дисципліни)

Статус

кредитного модуля



за вільним вибором студентів




(обов’язковий або за вільним вибором студентів)

Лектор

Романкевич Олексій Михайлович, професор




(прізвище, ім’я та по-батькові, вчений ступень, посада)

Факультет

прикладної математики




(назва)

Кафедра

спеціалізованих комп’ютерних систем




(назва)

  1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Курс „Науково-дослідна діяльність у комп’ютерній інженерії” – це спеціальний курс у схемі системотехнічної підготовки студентів спеціальностей 7.091501 „Комп’ютерні системи та мережі”, 7.091503 „Спеціалізовані комп’ютерні системи” та 7.091502 „Системне програмування”. Дисципліна «Науково-дослідна діяльність у комп’ютерній інженерії» (НДДКІ) ґрунтується на всіх дисциплінах, що вивчаються студентами протягом навчання в інституті і проводиться у вигляді лекцій та наукових семінарів.

  1. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ




Семестр

Код кредитного модуля

Всього (кред./год)

Розподіл за видами занять

(всього год./год.у тижні)



СРС

Модульні контр.роб. (кількість)

Індивід.завдання (вид)

Семестрова атестація (вид)

Лекції

Практичні/

семінарські



Лабораторні/

комп’ютерний практикум



9

НП-03

2/72

18

18

-

36

1

-

Залік




  1. МЕТА І ЗАВДАННЯ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)

Метою дисципліни є одержання студентами перших навичок науково дослідної роботи, вміння робити доповідь з її результатів, брати участь в роботі наукових семінарів та оформлення результатів у вигляді наукових робіт. Особлива увага приділяється саме доповідям, написанню анотацій та заключних частин. Теми доповідей студентів як правило вибираються з напрямку майбутньої дипломної чи магістерської роботи.



  1. ЗМІСТ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)

РОЗДІЛ 1

Тема 1.1.Загальні принципи і методи проведення фундаментальних та прикладних науково дослідних робіт, організація їх виконання в інститутах НАН України, галузевих інститутах, методика організації наукової роботи в вищих учбових закладах.

Тема 1.2. Основні напрямки сучасної науки та наукоємного виробництва стосовно КІ.

Тема 1.3. Задачі та методи формування наукових кадрів у розвинених країнах світу та в Україні.

Тема 1.4. Основні цілі та задачі магістратури і аспірантури. Екзамени.

Тема 1.5. Підготовка, представлення та захист дисертації з технічних дисциплін.

Тема 1.6. Спеціалізовані ради щодо захисту кандидатських та докторських дисертацій, їх функціонування. Вища атестаційна комісія України.

Тема 1.7. Представлення наукових результатів у вигляді публікацій. Стаття, її оформлення. Журнали вищого рейтингу (з КІ) в Україні.

Тема 1.8. Наукові конференції, семінари, симпозіуми. Обмін інформацією на протязі проведення конференцій.

Тема 1.9. Представлення наукових результатів на наукових конференціях різного рівня. Тези доповідей.

Тема 1.10. Патентування технічних результатів дослідження. Патенти, мета, задачі, оформлення патентів в Україні і в світі.

  1. МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Основна література – підручники різних років видання, що знаходяться в НТБ. Список літератури залежить від обраної теми наукового дослідження та підбирається для кожного студента індивідуально.

Організація індивідуального консультування – щотижневі консультації.



  1. МОВА

Українська, російська.

  1. ХАРАКТЕРИСТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

В дисципліні „Науково-дослідна діяльність у комп’ютерній інженерії” вся робота виконується за індивідуальною тематикою, яка співпадає з тематикою майбутньої кваліфікаційної роботи студента.

  1. МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ

Оцінка ECTS, яку студент отримує після вивчення кредитного модуля дисципліни „Мережні інформаційні технології”, визначається відповідно до рейтингу студента.

Рейтинг студента з кредитного модуля складається з балів, що він отримує протягом семестру, та екзаменаційних балів.

Семестрові бали нараховуються за:


  1. Модульний контроль (МКР), який складається з двох контрольних робіт.

Максимальна кількість балів за одну контрольну роботу: 30 балів.

Разом за МКР (максимальна кількість балів): 60 балів.

  1. Робота на практичних заняттях.

Бали нараховуються за: результуючу доповідь з наукового дослідження (під керівництвом викладача), максимум - 40 балів.

Разом за практичні заняття (максимальна кількість балів): 40 балів.
Заохочувальні бали нараховуються за:

- модернізацію завдань із удосконаленням дидактичних матеріалів з дисципліни: 0 - 10 балів.

Сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру: 100 балів.

Екзаменаційні бали студента додаються до його семестрового рейтингу. Оцінка (ECTS та традиційна) виставляється відповідно до набраних балів згідно з таблицею:



Сумарний рейтинг за семестр або сума балів за залікову роботу

Оцінка ECTS

Традиційна оцінка

95-100

А

Зараховано



85-94

В

75-84

С

65-74

D

60-64

Е

Сума балів < 60

Fx

Не зараховано

Рейтинг за семестр < 40

F

не допущений

  1. ОРГАНІЗАЦІЯ

Порядок реєстрації на вивчення дисципліни та на семестрову атестацію – згідно нормативних документів НТУУ «КПІ».

Опис кредитного модуля (дисципліни)

НП-04 ТЕСТУВАННЯ, НАДІЙНІСТЬ, КОНТРОЛЬ, ДІАГНОСТИКА В КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМАХ

(код та назва кредитного модуля, дисципліни)

Статус

кредитного модуля



обов’язковий




(обов’язковий або за вільним вибором студентів)

Лектор

Романкевич Віталій Олексійович, доцент




(прізвище, ім’я та по-батькові, вчений ступень, посада)

Факультет

прикладної математики




(назва)

Кафедра

спеціалізованих комп’ютерних систем




(назва)

  1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Курс «Тестування, надійність, контроль та діагностика комп’ютерних систем» – це спеціальний курс у схемі системотехнічної підготовки студентів спеціальностей 7.091501 „Комп’ютерні системи та мережі”, 7.091503 „Спеціалізовані комп’ютерні системи” та 7.091502 „Системне програмування”. Дисципліна «Тестування, надійність, контроль та діагностика комп’ютерних систем» щільно пов'язана з такими дисциплінами, як «Комп’ютерні системи», «Моделювання», «Комп. логіка. Теорія інформації та кодування», «Комп'ютерні мережі».

  1. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ

Семестр

Код кредитного модуля

Всього (кред./год)

Розподіл за видами занять

(всього год./год.у тижні)



СРС

Модульні контр.роб. (кількість)

Індивід.завдання (вид)

Семестрова атестація (вид)

Лекції

Практичні/

семінарські



Лабораторні/

комп’ютерний практикум



9

НП-04

4 / 144

54

-

18

72

2

ДКР

Дифзал



ІІІ. МЕТА І ЗАВДАННЯ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)

Мета даного курсу - познайомити студентів з основами теорії надійності технічних об’єктів, зокрема, з питаннями забезпечення надійності апаратури та програмних засобів комп’ютерних систем, дати практичні навички, що необхідні для оцінки і розрахунку показників надійності та побудови складних систем з високим рівнем надійності.

Враховуючи те, що діагностика технічного стану електронних систем та ефективні засоби та методи експлуатаційного обслуговування є складовими частинами загальних заходів по забезпеченню надійності, цим розділам також відведене відповідне місце у програмі даної дисципліни. Як результат навчання за курсом „Тестування, надійність, контроль та діагностика комп’ютерних систем” студенти повинні:


  • ЗНАТИ як оцінити кількісні показники надійності комп’ютерних систем, забезпечити потрібний рівень надійності систем із складною структурою на усіх етапах їх життєвого циклу,

  • ВМІТИ використовувати основні принципи тестового діагностування для встановлення технічного стану цифрових систем.

  1. ЗМІСТ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)
РОЗДІЛ 1

1.1. Вступ. Надійність та її роль у забезпеченні ефективності технічних систем. Основні поняття теорії надійності. Наслідки ненадійності. Причини ненадійності. Забезпечення надійності на різних етапах життєвого циклу технічної системи.

1.2. Показники надійності. Імовірносний характер показників надійності. Функціональні та кількісні показники надійності.



Показники надійності невідновлювальних систем. Функція надійності та її властивості. Функція відмови або функція ненадійності, як функція розподілу часу безвідмовної роботи системи. Щільність розподілу часу безвідмовної роботи. Інтенсивність відмов. Середній час безвідмовної роботи. Експоненційний характер функції надійності за умови незмінності інтенсивності відмов. Зв’язок між основними показниками надійності. Особливості потоку відмов, що діє на більшість електронних систем і які виявляються у його властивостях ординарності, відсутності післядії та стаціонарності. Можливість використання моделі Пуассона для опису потоку відмов. Гарантований технічний ресурс та його використання як характеристики надійності підсистем, що повинні гарантовано працювати без відмови встановлений час.

Показники надійності систем, що відновлюються. Функція ремонту та її властивості, як функції розподілу часу відновлення. Щільність розподілу часу відновлення. Інтенсивність ремонту. Функція готовності та коефіцієнт готовності.

1.3. Експериментальне визначення показників надійності. Мета проведення випробувань на надійність. Визначальні та контрольні випробування на надійність. Фактори, що впливають на надійність електронної апаратури та їх відтворення при випробуваннях. Плани випробувань. Статистична обробка результатів випробувань. Побудова гістограм для одержання відомостей про гіпотетичний закон розподілу випадкової величини - інтенсивність відмов. Перевірка статистичних гіпотез щодо законів розподілу значень показників надійності, які є випадковими величинами.. Оцінка параметрів розподілу за допомогою метода максимальної правдопібності.

1.4. Методика розрахунку надійності у випадку, коли відмова будь - якого елемента призводить до відмови усієї системи. Мета розрахунку надійності. Вихідні дані для розрахунку. Використання адитивних властивостей інтенсивності відмов, як параметру експоненційного розподілу. Послідовність розрахунку. Джерела одержання значень інтенсивностей відмов для компонент комп’ютерних систем. Розрахунок -характеристик за реальних умов функціонування комп’ютерних систем з урахуванням корегуючих та факторних коефіцієнтів. Перелік показників надійності, які розраховують для невідновлювальних та відновлювальних систем.

1.5. Структурна надійність. Розрахунок надійності системи із складною структурою, як задача визначення зв’язності двохполюсного графу. Індикаторна та структурна функції та їх властивості. Основні види структур, для яких зручно використовувати модель двохполюсного графу при розрахунку показників надійності. Системи по типу “послідовного” з’єднання, “паралельного” з’єднання., “паралельно - послідовного” з’єднання та відповідні цим типам систем структурні функції і вирази для підрахунку надійності. Системи із приводимими та неприводимими структурами та деякі засоби розрахунку надійності для неприводимих структур. Шляхи та розрізи двохполюсного графу та їх використання для одержання граничних оцінок показників зв’язності (надійності). Використання показників зв’язності багатополюсного графу для побудови моделі для оцінки надійності мережевих структур (комп’ютерних мереж).

1.6. Метод статистичного моделювання для оцінки надійності систем із складною структурою. Генерування випадкових рівноімовірних змінних та змінних із заданою імовірністю для відтворення процесу виникнення відмов елементів та модулів, а також процесів відновлення по заданих законах розподілу. Статистичне моделювання надійності на ЕОМ. Точність та достовірність результатів при статистичному моделюванні надійності.

1.7. Забезпечення потрібного рівня надійності компютерних систем. Проблема надійності комп’ютерних систем та можливі шляхи її вирішення. Задача побудови системи із високою надійністю з елементів що мають обмежену надійність. Різні форми надлишку та їх вплив на підвищення надійності. Методи підвищення надійності на різних етапах життєвого циклу технічних об’єктів. Класифікація методів підвищення (забезпечення потрібного рівню) надійності. Тренування елементів - ефективний метод підвищення надійності при виготовленні технічних систем.

1.8. Резервування – основний метод підвищення надійності. Резервування без відновлення. Класифікація методів резервування. Навантажений резерв без відновлення. Вибір масштабу резервування. Резервування як марковський процес. Запис диференціальних рівнянь Колмогорова – Чепмена за графом переходів станів системи. Аналіз резервування без відновлення за допомогою загальної моделі виникнення відмов (модель загибелі). Приклади застосування моделі загибелі для навантаженого та ненавантаженого резерву. Порівняння навантаженого та ненавантаженого резерву за показниками імовірності безвідмовної роботи та середнього часу безвідмовної роботи. Полегшений резерв та його особливості. Аналіз особливостей навантаженого резерву на прикладі мажоритарних систем. Визначення оптимального масштабу резервування при мажоруванні. Структура з трьома міжкаскадними мажоритарними елементами. Використання адаптивних відновлювальних органів. Навантажений резерв на прикладі коректуючих надлишкових кодів. Резервування із відновленням. Визначення функції готовності для резервованих систем із відновленням. Визначення надійності для резервованих систем із відновленням.. Навантажене дублювання із відновленням. Визначення функції готовності системи при навантаженому дублюванні із відновленням.. Полегшений та ненавантажений резерви при відновленні.. Аналіз резервування із відновленням на прикладі мажоритарного утроєння.

1.9. Відмовостійкі комп”ютерні системи та оцінка їх надійності. Види відмовостійкості: пасивна та активна. Реконфігурація у відмовостійких системах. Граф поведінки відмовостійкої системи при наявністі відмов її модулів. Механізми діагностування та реконфігурації. Оцінка показників надійності складних багатомодульних відмовостійких систем за допомогою статистичного моделювання відмовостійкої поведінки системи.

1.10. Надійність програмного забезпечення. Основні поняття. Різниця між поняттям надійності апаратури та програми. Помилки та відмови програм. Причини відмов програми. Прихований характер відмов програми.. Аналітичні моделі надійності програм. Експоненційна модель надійності програми та її використання для прогнозу показників надійності програми. Основні засоби забезпечення надійності програмного забезпечення - тестування та версійне резервування Структурні та функціональні засоби тестування програмного забезпечення. Методи введення структурної надлишковості у програми. Дуальне та N-версійне програмування. Метод контрольних функцій.

1.11. Деякі питання експлуатаційної надійності. Організація експлуатації комп’пютерних систем та її вплив на їх надійність. Профілактика, її мета та засоби організації, види профілактики. Планування профілактики. Регламентне, календарне та комбіноване обслуговування. Планування та розрахунок кількості запасних виробів.

1.12. Економічні питання надійності. Оптимальна надійність. Оцінка впливу надійності на економічні показники. Економія за рахунок підвищення безвідмовності. Економія від підвищення довговічності. Гарантійні обов’язки постачальника.

1.13. Організаційні питання надійності. Організація робіт по забезпеченню надійності. Служба надійності підприємства та її завдання. Відділ надійності або лабораторія надійності та їх функції. Збір та обробка інформації про надійність.


РОЗДІЛ 2

2.1. Вступ. Тестування, контроль, діагностика. Технічна діагностика та її роль у забезпеченні ефективного виробництва та експлуатації обчислювальної техніки, підвищення ії надійності. Основні задачі технічної діагностики цифрових схем та систем. Основні напрямки в діагностуванні: тестове та функціональне діагностування. Стан діагностики на сучасному етапі та перспективні напрямки розвитку діагностування обчислювальних систем.

2.2. Тестове діагностування. Типи несправностей. Клас логічних несправностей. Керованість, спостерігаємість, тестуємість - невід’ємні властивості цифрових схем.. Методи генерування тестів (d-алгоритм, алгоритм активізації одномірного шляху, метод бульових похідних та еквівалентних нормальних форм). Особливості побудови тестів для для послідовностних цифрових схем. Оцінка ефективності методів побудови тестів.

Основні підходи до спрощення тестового діагностування складних цифрових схем. Компактне діагностування. Алгоритми стиснення послідовностей на виходах об’єкта діагностування . Імовірносне тестування. Схеми організації імовірносного тестування. Розрахунок імовірностей сигналів на виходах простих логічних елементів, комбінаційних схем та автоматів з пам’ятю. Оцінка імовірності виявлення несправностей. Визначення довжини тестової послідовності та оптимальних значень імовірностей вхідних змінних.

Псевдовипадкове тестування. Псевдовипадкові послідовності (ПВП) та способи їх генерування. Синтез генераторів M-послідовностей . Формування ПВП з завданими імовірносними і часовими характеристиками.

Сигнатурний аналіз (СА). Опис СА за допомогою моделі ділення поліномів. Достовірність СА. Порівняння з іншими методами стиснення. Синтез схем СА. Застосування СА при контролі та локалізації несправностей в деяких типах цифрових схем.

2.3. Проєктування контролепридатних та легкотестуємих цифрових схем. Приклади побудови комбінаційних схем, тестуємих мінімальною кількістю тестових наборів. Проєктування контролепридатних послідовносних цифрових схем. Методи сканування станів елементів пам’яті. Метод наскрізного зсувного регістру (LSSD). Деякі схемотехнічні рішення, які полегшують процедуру тестування цифрових схем.

Самотестуємі цифрові схеми. Методи застосування структур BILBO.

2.4. Функціональне діагностування цифрових схем. Суть та основна схема функціонального діагностування Використання різних видів надлишку: структурного, часового, інформаційного - для організації функціонального діагностування цифрових систем. Деякі методи функціонального діагностування: дублюванння та мажорування, використання завадостійких надлишкових кодів для контролю та виправлення помилок у роботі комбінаційних схем та автоматів з пам’ятю, побудова схем вбудованого контролю (СВК) з використанням згортки по завданому модулю і активних чи пасивних резервів часового надлишку. Елементи теорії самоперевіряємих цифрових об’єктів. Поняття цифрового пристрою з самоперевіркою. СВК з самоперевіркою для кодів з перевіркою на парність, рівноважних та розділимих кодів. Схеми стиснення з самоперевіркою(схеми Картера).

2.5. Діагностування елементів мікропроцесорних систем. Проблема контролю мікропроцесорів. Методи побудови тестів для контролю мікропроцесорів. Загальні питання відлагодження і діагностування МПС. Організація діагностування МПС методом СА. Логічні аналізатори і їх використання для контролю МПС. Методи внутрішньосхемної емуляції. Методи контролю ВІС запам’ятовуючих пристроїв (ЗП). Тести для контролю ВІС ЗП.

2.6. Діагностування у багатомодульних обчислювальних системах. Використання мажорованих надлишкових структур для побудови відмовостійких обчислювальних систем. Надлишкові структури з самоперевіркою у відмовостійких обчислювальних системах. Варіанти організації підсистеми самодіагностування самовідновлювальних МПС. Самодіагностуємі обчислювальні системи.


  1. МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Основна література – підручники різних років видання, що знаходяться в НТБ. Організація індивідуального консультування – щотижневі консультації.

Список рекомендованої ЛІТЕРАТУРи

  1. Надежность систем. Справочник. Под ред. Ушакова. 1985.

  2. Т.А. Голинкевич. Прикладная теория надежности. 1988.

  3. Пацюра И.В. , Корнейчук В.И. и др. Надежность электронных систем. 1997.

  4. Иыуду К.А. Надежность, контроль, диагностика вычислительных машин и систем. 1989.

  5. . К.Г, Самофалов , О.М. Романкевич та ін. Прикладна теорія цифрових автоматів. К.: Вища школа;1987. - 375 с.

  6. В.Н. Ярмолик Контроль и диагностика цифровых узлов ЭВМ. - Мн: Наука и техника. 1988. - 240 с..

  7. Коваленко А.Е., Гула В.В. Отказоустойчивые Микропроцессорные системы К., Техника, 1986.

  8. Сотсков Б.Н. Основы теории и расчёта надёжности элементов и устройств автоматики и вычислительной техники. М., ВШ, 1970.

  9. А.М.Половко, С.В.Гуров Основы теории надёжности. BHV, СПб, 2006

  1. МОВА

Українська, російська.

  1. ХАРАКТЕРИСТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

З дисципліни «ТНКДКС» передбачені індивідуальні завдання у вигляді:

1) лабораторних робіт,

2) домашньої контрольної роботи.

Кінцевою метою цикла лабораторних робіт передбачається розробка пакета програм для автоматизації розрахунку показників надійності багатопроцесорних систем з активною відмовостійкістю, тобто зі здатністю системи до ре конфігурації та перерозподілу навантаження.

Структура системи та показники надійності компонентів системи задаються студенту індивідуально.

Також під час виконання студент повинен самостійно (на підставі аналізу розподілу відмов, змодельованого на попередньому етапі) прийняти індивідуальне рішення щодо резервування елементів з метою підвищення надійності системи.

Тематика домашньої контрольної роботи визначається у межах глобальної теми «Надійність програмного забезпечення» індивідуально для кожного студента з урахуванням напряму його випускної роботи.


  1. МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ

Оцінка ECTS, яку студент отримує після вивчення кредитного модуля дисципліни «Тестування, надійність, контроль та діагностика комп’ютерних систем», визначається відповідно до рейтингу студента.

Рейтинг студента з кредитного модуля складається з балів, що він отримує протягом семестру за такі види робіт:



  1. Модульна контрольна робота (МКР) поділяється на дві контрольні роботи тривалістю по 1 акад. годині.

Максимальна кількість балів за одну контрольну роботу: 25 балів.

Максимальна кількість балів за МКР:


25 балів × 2 КР. = 50 балів.

Разом за МКР (максимальна кількість балів): 50 балів.

  1. Виконання лабораторних робіт.

Протягом семестру студенти виконують 5 лабораторних робіт.

Максимальна кількість балів за кожну лабораторну роботу: 10 балів.

Додаткові бали нараховуються за творчий підхід до виконання завдань, максимальна кількість додаткових балів за всі лабораторні роботи: 5 балів.

Разом за лабораторні роботи (максимальна кількість балів):
10 балів × 5 лаб. робіт = 50 балів.

Заохочувальні бали нараховуються за:

- модернізацію завдань, виконання завдань із удосконалення дидактичних матеріалів з дисципліни: 0-10 балів;

Сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру: 100 балів.

Необхідною умовою допуску до заліку є відсутність заборгованостей з лабораторних робіт та зарахування контрольних робіт.

Залік виставляється відповідно до таблиці.


Сумарний рейтинг за семестр

Оцінка ECTS

Традиційна оцінка

95-100

А

Відмінно

85-94

В

Добре

75-84

С

65-74

D

Задовільно

60-64

Е

Сума балів < 60

Fx

Незадовільно

Рейтинг за семестр < 40

F

не допущено

  1. ОРГАНІЗАЦІЯ

Порядок реєстрації на вивчення дисципліни та на семестрову атестацію – згідно нормативних документів НТУУ «КПІ».
Опис кредитного модуля (дисципліни)

НП-05 ЦИФРОВА ОБРОБКА СИГНАЛІВ ТА ЗОБРАЖЕНЬ

(код та назва кредитного модуля, дисципліни)

Статус

кредитного модуля



обов’язковий




(обов’язковий або за вільним вибором студентів)

Лектор

Замятін Денис Станіславович, к.т.н., доцент каф. СКС ФПМ




(прізвище, ім’я та по-батькові, вчений ступень, посада)

Факультет

прикладної математики




(назва)

Кафедра

спеціалізованих комп’ютерних систем




(назва)

  1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Курс "Цифрова обробка сигналів та зображень" - це спеціальний курс у загальній схемі алгоритмічної i програмістської підготовки студентів спеціальностей 7.091.501 "Комп'ютерна системи та мережі", 7.091.502 "Системне програмування" та 7.091.503 "Спеціалізовані комп’ютерні системи" i викладається у 10-му семестрі. Вивченню курсу повиннi передувати курси "Алгоритмiзацiя та структури даних", "Програмування" та “Системне програмування".

  1. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ

Семестр

Код кредитного модуля

Всього (кред./год)

Розподіл за видами занять

(всього год./год.у тижні)



СРС

Модульні контр.роб. (кількість)

Індивід.завдання (вид)

Семестрова атестація (вид)

Лекції

Практичні/

семінарські



Лабораторні/

комп’ютерний практикум



10

НП-05

3 / 108

36

-

18

38

1

РГР

Залік




  1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Метою курсу є ознайомлення студентів із математичними основами та базовими алгоритмами цифрової обробки сигналів та зображень, а також з сучасними засобами програмної та апаратної реалізації алгоритмів ЦОСЗ, зокрема бібліотекою Python Imaging Library та цифровими сигнальними процесорами.

В результаті вивчення курсу студенти повинні:

- ЗНАТИ математичні основи та основні алгоритми цифрової обробки сигналів та зображень (ЦОСЗ), архітектуру і особливості системи команд процесорів цифрової обробки сигналів.

- ВМІТИ користуватися спеціалізованими бібліотеками для обробки сигналів та засобами розробки програм для процесорів ЦОСЗ.



  1. ЗМІСТ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)

ТЕМА 1. ВСТУП ДО ЦИФРОВОЇ ОБРОБКИ СИГНАЛІВ

Історичні відомості про розвиток теорії ЦОСЗ та процесорів ЦОСЗ. Поняття сигналу та види сигналів.



ТЕМА 2. МАТЕМАТИЧНІ ОСНОВИ ОБРОБКИ СИГНАЛІВ

Дискретизація сигналів. Поняття та алгоритми статистичного аналізу дискретизованих сигналів. Двовимірне дискретне перетворення Фур'є. Теорема Найквіста. Двовимірна дискретна згортка, теорема про згортку. Алгоритми швидкого перетворення Фур'є. Вступ до цифрової фільтрації. Статистичний аналіз сигналу. Гистограмні методи перетворення сигналів та зображень.



ТЕМА 3. ПРОГРАМНІ ЗАСОБИ ПІДТРИМКИ ОБРОБКИ СИГНАЛІВ ТА ЗОБРАЖЕНЬ

Подання зображень у цифровому вигляді. Кольорові простори. Формати збереження зображень. Алгоритми ущільнення зображень. Введення у мову програмування Python. Основні алгоритмічні конструкції та структури даних. Основні засоби бібліотеки обробки сигналів Python Imaging Library.



ТЕМА 4. АРХІТЕКТУРА ЦИФРОВИХ СИГНАЛЬНИХ ПРОЦЕСОРІВ

Узагальнена архітектура цифрового сигнального процесора. Загальні особливості системи команд і способів адресації цифрових сигнальних процесорів на прикладі процесорів сімейств DSP563xx. Програмування цифрових сигнальних процесорів мовою асемблера. Приклади реалізації основних алгоритмів цифрової обробки.



  1. МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Інформаційно-методичне забезпечення дисципліни включає підручники, що знаходяться в НТБ, та методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт.

Список рекомендованої ЛІТЕРАТУРи

  1. Прэтт У. Цифровая обработка изображений: в 2-х томах; Пер. с англ. - М.:
    Мир, 1982.

  2. Прэтт У.К. Методы передачи изображений: сокращение избыточности. - М.:
    Мир. -1983.

  3. Даджион Д., Мерсеро Р. Цифровая обработка многомерніх сигналов: Пер. с
    англ. - М.: Мир, 1988. - 488 с.

  4. Марпл-мл. С.Л. Цифровой спектральный анализ и его приложения. - М.:
    Мир, 1990. - 584 с.

  5. Ватолин Д.С. Алгоритмы сжатия изображений / Методическое пособие, - М.
    Московский университет им. Ломоносова, Факультет вычислительной математики и кибернетики, 1999. (ISBN 5-89407-041)

  6. Оппенгейм А.В., Шафер Р.В. Цифровая обработка сигналов. - М.: Связь,
    1979.

  7. Осипов Л.А. Обработка сигналов на цифровых процессорах. Линейно-
    аппроксимирующий метод. - М.: Горячая линия - Телеком, 2001. -112 с.

  8. В.М. Порєв, Комп'ютерна графіка. - К.: "Корнейчук", 2000. - 256 с, іл. (ISBN
    966-7599-10-8)

  9. Богнер Р., Константинидис А. Введение в цифровую фильтрацию. М.:Мир,
    1976

Індивідуальне консультування виконується у вигляді щотижневих консультацій.

  1. МОВА

Українська.

  1. ХАРАКТЕРИСТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

З дисципліни «Цифрова обробка сигналів та зображень» передбачене індивідуальне завдання у вигляді:

1) лабораторних робіт,

2) розрахунково-графічної роботи.

Цикл лабораторних робіт передбачає вивчення сучасного програмного забезпечення з обробки зображень та сигналів. Перелік лабораторних робіт:

Лабораторна робота 1. Розробка програмного забезпечення для отримання сигналу з зовнішнього середовища та його статистичний аналіз.

Лабораторна робота 2. Розробка програмного забезпечення для спектрального аналізу сигналів.

Лабораторна робота 3. Розробка програмного забезпечення обробки зображень засобами бібліотеки PIL.

Лабораторна робота 4. Програмування сигнальних процесорів.

Розрахунково-графічна робота (РГР) присвячена програмній реалізації алгоритмів цифрової обробки сигналів та складається з теоретичної частини, програмного коду та результатів експерементів.

Вимоги до теоретичної частини розрахунково-графічної роботи:


  1. Теоретична частина складається з реферату на задану тему та опису розробленого програмного забезпечення.

  2. Опис розробки повинен включати опис використаних алгоритмів, модулів та функцій, а також оцінку швидкодії для різних типів зображень.

  3. Останнім розділом роботи повинен бути список літератури за темою (включаючи посилання на джерела в Internet).

Вимоги до програмних засобів:

  1. Розроблені програмні засоби повинні являти собою самостійний програмний продукт, що не потребує ніяких допоміжних програм. Забороняється використання для розробки високорівневих бібліотек обробки сигналів.

  2. Розробка повинна виконана на мові C++ з використанням засобів розпаралелення (MPI, OpenMP, CUDA/OpenCL).

  1. МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ

Оцінка ECTS, яку студент отримує після вивчення кредитного модуля дисципліни "Цифрова обробка сигналів та зображень", визначається відповідно до рейтингу студента.

Рейтинг студента з кредитного модуля складається з балів, що він отримує протягом семеструза такі види робіт:



  1. Модульна контрольна робота (МКР).

Максимальна кількість балів за МКР: 12 балів.

Разом за МКР (максимальна кількість балів): 12 балів.

  1. Розрахунково-графічна робота (РГР).

Максимальна кількість балів за РГР: 30 балів.

Бали нараховуються за:



- відповідь під час захисту лабораторної роботи: 0-9 балів;

- самостійне виконання роботи (відсутність запозиченого програмного коду): 0-9 балів;

- ефективність програмної реалізації: 0-9 балів;

- своєчасне представлення роботи до захисту: 0-3 бал;

Разом за РГР (максимальна кількість балів): 30 балів.

  1. Виконання лабораторних робіт.

Протягом семестру студенти виконують 4 лабораторні роботи.

Максимальна кількість балів за кожну лабораторну роботу: 7 балів.

Бали нараховуються за:

- відповідь під час захисту лабораторної роботи: 0-2 балів;

- самостійне виконання роботи (відсутність запозиченого програмного коду) та ефективність (швидкодія): 0-3 бали;

- своєчасне представлення роботи до захисту: 0-2 бал;

Разом за лабораторні роботи (максимальна кількість балів):
7 балів × 4 лаб. робіт = 28 бали.

Штрафні бали нараховуються за:

- невідвідування лекцій: –1 бал за кожну пропущену (без поважної причини) лекцію.

Заохочувальні бали нараховуються за:

- підготовка рефератів,

- виконання завдань з удосконалення дидактичних матеріалів,

- огляд наукових праць: 0-10 балів

Сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру: 70 балів.

Залік формується з із балів, що їх студент отримує за відповіді на два теоретичних питання в заліковому білеті. Максимальна сума балів за відповідь на одне теоретичне питання складає 15 балів, мінімальна – 0 балів. Проміжні значення встановлюються екзаменатором, виходячи із правильності і повноти відповідей. Необхідною умовою допуску до заліку є зарахування РГР та наявність рейтингу не менше 35 балів.



Максимальна кількість балів за залікову роботу: 30 балів.

Залікові бали студента додаються до його семестрового рейтингу. Оцінка (ECTS та традиційна) виставляється відповідно до набраних балів згідно з таблицею:



Сумарний рейтинг за семестр або сума балів за залікову роботу

Оцінка ECTS

Традиційна оцінка

95-100

А

відмінно

85-94

В

добре

75-84

С

65-74

D

задовільно


60-64

Е

Сума балів < 60

Fx

незадовільно

Рейтинг за семестр < 35


F

не допущено

  1. ОРГАНІЗАЦІЯ

Порядок реєстрації на вивчення дисципліни та на семестрову атестацію – згідно нормативним документам НТУУ «КПІ».

Опис кредитного модуля (дисципліни)

НП-06 КОМП’ЮТЕРНІ СИСТЕМИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

(код та назва кредитного модуля, дисципліни)

Статус

кредитного модуля



професійно-практична підготовка




(обов’язковий або за вільним вибором студентів)

Лектор

Зорін Юрій Михайлович, доцент




(прізвище, ім’я та по-батькові, вчений ступень, посада)

Факультет

прикладної математики




(назва)

Кафедра

спеціалізованих комп’ютерних систем




(назва)

  1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Дисципліна "Комп’ютерні системи штучного інтелекту" відіграє важливу роль у підготовці магістрів із спеціальностей: “КОМП‘ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ ТА СИСТЕМИ”, “СИСТЕМНЕ ПРОГРАМУВАННЯ” й “СПЕЦІАЛІЗОВАНІ КОМП‘ЮТЕРНІ СИСТЕМИ”. Методи побудування та використання систем штучного інтелекту є невід'ємною частиною програмного забезпечення ЕОМ, які надають машині інтелектуальних рис.

  1. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ

    Форма навчання

    Семестр

    Всього кредитів / годин

    Розподіл навчального часу за видами занять

    Види контрольних заходів

    Семестрова атестація

    лекції,
    акад.год.

    лаб.роботи,
    акад.год.

    СРС

    МКР

    РР

    Денна

    9

    4 / 144

    36

    18

    90

    +

    +

    екз

  2. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Задача вивчення дисципліни полягає в тому, щоб навчити студента розробляти та реалізувати алгоритми, що автоматизують творчу роботу людини. Тому питання формалізування та надання знань людини у вигляді структур даних, що відповідають умовам швидкого доступу і всебічного аналізу мають значну вагу у спектрі проблем надання та обробки знань. В результаті вивчення дисципліни студент повинен:

  • НАБУТИ теоретичні та практичні знання, вміння та навички в галузі вибору та створення машинних методів надання та обробки знань

  • ВМІТИ конструювати алгоритми прийняття оптимальних рішень за допомогою відповідних евристик.

  1. ЗМІСТ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)

РОЗДIЛ 1. ВСТУП.

Тема 1.1 Комбінаторна оптимізація. Обчислювальна складність. Підходи до розв’язання.



РОЗДIЛ 2. АЛГОРИТМИ З ЗАБОРОНАМИ.

Тема 2.1. Загальна ідея побудови алгоритмів з заборонами.

Тема 2.2. Алгоритм з заборонами для розв’язання задачі розфарбування графа.

Тема 2.3. Алгоритм з заборонами для розв’язання задачі комівояжера.

Тема 2.4. Алгоритм з заборонами для розв’язання задачі квадратичних призначень.

РОЗДIЛ 3. МУРАШИНІ АЛГОРИТМИ.

Тема 3.1. Загальна ідея побудови мурашиних алгоритмів.

Тема 3.2. Варіанти побудови мурашиних алгоритмів: AS, EAS, MMAX, ASrank.

Тема 3.3. Мурашиний алгоритм для розв’язання задачі знаходження найкоротшого шляху між двома вершинами графа.

Тема 3.4. Мурашиний алгоритм для розв’язання задачі квадратичних призначень.

Тема 3.5. Мурашиний алгоритм для розв’язання задачі розфарбування графа.

Тема 3.6. Мурашиний алгоритм для розв’язання задачі комівояжера.

РОЗДIЛ 4. АЛГОРИТМИ ІМІТАЦІЇ ВІДПАЛУ.

Тема 4.1. Загальна ідея побудови алгоритмів імітації відпалу.

Тема 4.2. Алгоритм імітації відпалу для розв’язання задачі розфарбування графа.

Тема 4.3. Алгоритм імітації відпалу для розв’язання задачі квадратичних призначень.

Тема 4.4. Алгоритм імітації відпалу для розв’язання задачі про розміщення N ферзів.


: sites -> default -> files -> materials -> information package
files -> Робоча програма навчальної дисципліни проектування технологічних процесів
files -> Реферат 2016 Реферат циклу наукових праць на здобуття щорічної премії Президента України для молодих вчених на тему
information package -> Інформаційний пакет факультету прикладної математики
information package -> Інформаційний пакет факультету прикладної математики
information package -> Інформаційний пакет факультету прикладної математики
information package -> Напрям «комп’ютерна інженерія» спеціальність «комп’ютерні системи та мережі»


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   34


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка