Ліквідація неписьменності, розвиток шкільної та вищої освіти



Скачати 284.5 Kb.
Сторінка13/18
Дата конвертації01.08.2018
Розмір284.5 Kb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18
Ліквідація неписьменності, розвиток шкільної та вищої освіти.

Розповідь учителя

У 1930-ті рр. триває реалізація заходів із ліквідації неписьменності. Хоча зусилля громадськості та держави не дали 100%-го результату, але досягнуті показники були вагомими, і на кінець 1939 р., порівняно з початком століття, в українських губерніях налічувалося лише 15 % неписьменних віком до 50 років замість 72 %.

Продовжувала вдосконалюватися й система шкільної освіти. Так, у 1930 р. вишли постанови ЦК ВКП(б) «Про загальне обов’язкове початкове навчання» і «Про введення обов’язкового загального початкового навчання в Україні», які закріплювали принцип обов’язковості навчання. Школа розглядалася державою як один із найвагоміших ідеологічних інститутів. Розпочалася грандіозна кампанія — «всенародний похід за всеобуч». (Всеобуч — «всеобщее обучение».)

Реалізація принципу всеобучу потребувала нових шкільних приміщень, підручників, посібників, програм, кадрів учителів. При Раднар- комі УСРР було створено комітет сприяння всеобучу на чолі з В. Чубарем. Перебудовувалася вже існуюча шкільна мережа: початкові школи переводилися на семирічне навчання, деякі семирічки — на десятирічне. На початку другої п’ятирічки в Україні навчанням було охоплено 98 % дітей віком до 10 років.

Велика увага приділялася змісту навчальних програм і підручників, особливо з гуманітарних предметів. У 1931 р. ЦК ВКП(б) прийняв постанову про те, що «початкова і середня школа повинна виховати покоління, здатне остаточно встановити комунізм». Учитель мав дотримуватися апробованих програм і текстів підручників.

Особливо контролювалося викладання історії. Згідно з постановою ЦК ВКП(б) та РНК СРСР, предметом вітчизняної історії вважалася історія СРСР. Практично це була історія Росії з деякими відомостями про минуле інших національних республік. Історія України як окремий навчальний предмет зникла.

Важливе значення відводилося позакласній та позашкільній роботі. Створювалися дитячі технічні станції юних натуралістів, спортивні школи, будинки художнього виховання, театри юного глядача тощо, проводилися олімпіади, конкурси, виставки.

Швидкими темпами відбувалося спорудження нових шкіл. За часи другої п’ятирічки в Україні було побудовано 1864 школи, при цьому кількість середніх шкіл зросла майже в десять разів.

У травні 1934 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) та РНК СРСР «Про структуру початкової і середньої школи в СРСР». Запроваджувалася єдина структура загальноосвітньої школи трьох типів: початкова (чотирирічне навчання), неповна середня (семирічне навчання) і середня (десятирічне навчання).

Коренізація, що активно проводилася у 1920-ті рр., сприяла розвитку національної школи. На початку другої п’ятирічки в українських школах навчалося понад 80 % учнів, що відповідало питомій вазі українців у складі населення республіки. Національні меншини мали власні школи. Але після згортання заходів із коренізації (українізації) українська мова починає поступово виживатися із системи освіти. Так, у 1938— 1939 навчальному році було запроваджене обов’язкове вивчення російської мови з 2 по 10 класи. Поступово російська мова стала основною навчальною дисципліною. Так посилилася русифікація, що негативно впливало на розвиток національної школи.

Нормальне функціонування народного господарства й управління було неможливе без спеціалістів. Тому від початку 1930-х рр. зросли масштаби підготовки фахівців робітничо-селянського походження через робітфаки, технікуми й вузи. При підготовці фахівців стали більше уваги приділяти якості навчання, подовжилися строки навчання.

У 1933 р. відновилася діяльність університетів в Україні, різко зросли можливості для науково-дослідної роботи вузів. У 1934 р. було встановлено наукові ступені кандидатів і докторів наук, а в 1935 р. були скасовані обмеження, пов’язані із соціальним походженням абітурієнтів.

За кількістю студентів Україна випередила Велику Британію, Німеччину, Францію. А кількість підготовлених за другої п’ятирічки спеціалістів майже дорівнювала кількості спеціалістів в усій дореволюційній Росії. Проте вони значно поступалися за якістю, особливо помітно нижчим був загальнокультурний рівень українських спеціалістів.

Фактично в 1930-х рр. відбулося формування нової інтелігенції, вихованої в комуністичному дусі. Більшість старої інтелігенції була знищена в результаті масових репресій.

Робота з докуметом


Каталог: wp-content -> uploads -> 2017
2017 -> Программа першого рівня вищої освіти за напрямом 016 Спеціальна освіта (логопедія)
2017 -> Робоча програма навчальної дисципліни регіональні проблеми стійкого розвитку
2017 -> Хрящевська Людмила Михайлівна, доцент кафедри етнології та спеціальних історичних дисциплін, кандидат історичних наук, доцент (Хрящевська Л. М.) робоча програма
2017 -> Психологія Ідентифікація
2017 -> Методичний комплекс для самостійної роботи студентів спеціальності «Економічна та соціальна географія» з курсу «країнознавство»
2017 -> Навчально-методичні матеріали для самостійної роботи студентів-магістрів
2017 -> Рішення Дніпропетровської обласної ради статут комунального позашкільного навчального закладу,,мала академія наук учнівської молоді" дніпропетровської обласної ради"
2017 -> Додаток 3 до наказу №37 від


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка