Причини та види міграції робочої сили



Скачати 385.01 Kb.
Сторінка2/6
Дата конвертації11.10.2018
Розмір385.01 Kb.
1   2   3   4   5   6
1.Причини та види міграції робочої сили
Міграція робочої сили –це переміщення осіб найманої праці між національними господарствами, що виражає процес розподілу трудових ресурсів між різними ланками всесвітнього господарства.

Масова міграція населення стала одним з характерних явищ життя світового співтовариства другої половини XX століття. Вона являє собою переміщення людей через кордони певних територій зі зміною постійного місця мешкання або поверненням до нього.

Основні причини існування міжнародної трудової міграції:

а) з боку країни, з якої йде міграція:

- велика густота населення.

- масове безробіття.

- низький життєвий рівень і заробітна плата.

- виробнича необхідність(для спеціалістів, що працюють у слаборозвинених країнах).

б) з боку країн, які приймають міграцію:

- потреба у додатковій висококваліфікованій робочій силі.

- потреба у додатковій дешевій робочій силі.

- порівняно висока зарплата.

При вивченні проблеми міжнародної міграції робочої сили використовуються такі основні поняття :

1) Міграція (від лат. переселення) населення – переміщення людей через межі певних територій зі зміною місця проживання назавжди або тимчасово.

2) Мігранти – особи, що переміщуються.

3) Міграційний потік – загальна кількість мігрантів (або міграцій), яка характеризується спільністю районів вибуття і прибуття протягом певного періоду часу – один з показників напрямку міграції.

4) Внутрішня міграція – зміна місця проживання осіб у межах національних кордонів країни.

5) Зовнішня міграція – переміщення населення з однієї країни в іншу.


Міжнародна міграція робочої сили класифікується за наступними ознаками:

1. За напрямами руху:

- еміграція – виїзд робочої сили за межі країни;

- імміграція – в'їзд робочої сили в країну;

- рееміграція – повернення емігрантів на батьківщину на постійне проживання;

2. За часом:

- остаточна – виїзд населення в іншу країну на постійне місце проживання;

- тимчасова(від 1 до 6 років)– виїзд в іншу країну на певний період часу;

- сезонна – виїзд населення в іншу країну в певну пору року і на певний термін (на проведення сільськогосподарських робіт);

- маятникова(щоденний, щотижневий,) – характерна для прикордонних районів країн і проявляється в тому, що працівники живуть в одній країні, а працюють постійно чи тимчасово в іншій.

3. За організацією:

- добровільна – не примусове переміщення населення;

- примусова – виселення громадян із своєї країни на підставі рішення судових органів;

- організована – здійснюють спеціальні інститути згідно з національним законодавством;

- самодіяльна – нелегальне переміщення населення за межі своєї країни.

4. За якісним складом:

- міграція робочої сили низької кваліфікації;

- міграція робочої сили високої кваліфікації;

- міграція вчених (“відпив інтелекту”). Може відбуватися як у явній формі, коли спеціаліст переселяється в іншу країну або ж залишається в ній після завершення навчання, так і в прихованій формі, коли спеціаліст нікуди не переселяється, але влаштовується на роботу на підприємство, що належить іноземному капіталу.

5. За професійним складом:

- міграція робітників ;

- міграція спеціалістів;

- міграція представників гуманітарних професій;

6. Законність перетинання кордонів:

- легальна;

- нелегальна;

7. За професійним складом :

1)робітники, що претендують на мало оплачувану, некваліфіковану, непрестижну, важку та шкідливу роботу;

2)спеціалісти сфер економічної діяльності, що швидко розвиваються та є пріоритетними;

3) представники рідкісних професій;

4)спеціалісти найвищого класу та представники вільних професій;

5)керівний персонал фірм та їхніх підрозділів, а також підприємці, що переносять свою діяльність у країну-акцептор та створюють нові робочі місця.

У зв’язку з цим існують поняття міграційного сальдо – різниця між показниками еміграції з країни та імміграції до країни, а також поняття рееміграції- тобто повернення емігрантів на батьківщину на постійне місце проживання.[1,c.96]

Міжнародна організація праці (МОП) розробила класифікацію видів сучасної міжнародної міграції населення. Вона охоплює такі структурні елементи:

а) переселенці – тобто ті, що переїздять на постійне місце проживання. Ця група орієнтована на переїзд до промислово розвинених країн. Цей потік ґрунтується, насамперед, на принципі об’єднання сімей – початкова імміграція останнім часом ускладнюється на рівні національних господарств;

б) ті, хто працюють за контрактом. Для них чітко обумовлюється термін перебування в приймаючій країні. До цієї групи належать:

– сезонні працівники, які приїздять на період збирання врожаю;

– некваліфіковані або мало кваліфіковані працівники;

– фронтальєри – мігранти, які щоденно перетинають національний кордон, щоб працювати в сусідній країні;

в) професіонали, для яких характерним є високий рівень підготовки, тобто наявність відповідної освіти та досвіду практичної роботи. Саме для цієї класифікаційної групи характерним є термін «відтік розумів» – міграція науковців та інженерно-технічних працівників високого рівня (цей потік становить 3 – 5 % у загальному обсязі трудових мігрантів). Відзначимо, що до цієї групи входять також студенти, які отримують освіту в іншій країні;

г) нелегальні іммігранти. Цим терміном характеризуються особи, які нелегально в’їхали до країни; особи, які в’їхали легально, але вчасно не виїхали, тобто мають прострочену візу; а також особи, які в’їхали за туристською візою, але займаються трудовою діяльністю;

д) біженці – особи, що змушені емігрувати з своєї країни внаслідок будь-якої загрози (політичні, релігійні, національні переслідування). [2,c.278]

8. Міграційна політика – один з напрямів демографічної політики – є сукупністю засобів і заходів цілеспрямованого впливу на міграційний рух населення.
Причини, які породжують міграцію робочої сили :


  1. Економічні причини міжнародної міграції робочої сили:

  • нерівномірний економічний розвиток країн світового господарства;

  • рівень розвитку НТП;

  • рівень економічного розвитку держави;

  • рівень соціального розвитку;

  • рівень зайнятості населення (безробіття);

  • рівень доходів населення;

2. Соціально-політичні причини міжнародної міграції робочої сили:

  • соціально-політичний розвиток окремих регіонів;

  • політична нестабільність;

  • військові перевороти;

  • політичні перевороти;

3. Релігійно-етичні причини:

  • повернення емігрантів на етнічну батьківщину;

  • міграція релігійних сект із країн в країну.

4. Природні причини міжнародної міграції:

  • стихійні лиха (паводки, землетруси і т.д.)

Міжнародна міграція робочої сили спричинена насамперед - економічними факторами:

по-перше, дією законів капіталістичного нагромадження,

народонаселення, нерівномірності економічного розвитку тощо, які зумовлюють відносне перенаселення в одних країнах та нестачу робочої сили в інших;

по-друге, істотною різницею в умовах праці, рівні заробітної плати,

рівні життя, умовах підприємницької діяльності тощо;

по-третє, циклічним характером економічного розвитку, зокрема асинхронністю економічного циклу в різних країнах;

по-четверте, нерівномірним розгортанням НТР, структурних криз і

структурних реформ;

по-п'яте, демографічними факторами, різницею у природному прирості населення.

по-шосте, політичними, військовими, національно-етнічними та іншими.

- неекономічними чинниками.

У силу економічних причин основні потоки мігрантів завжди направлялися з країн з низькими особистими доходами в країни з більш високими доходами.

Країна експортер робочої сили:

1) переваги: скорочення безробіття, приплив валютних надходжень (переказ частини доходів емігрантів, податки з фірм-посередників, які здійснюють вербовку робочої сили, податки з грошових переказів мігрантів родинам), відповідне зменшення витрат держави на суспільні блага (освіта, охорона здоров'я), інвестування мігрантів при їх поверненні на батьківщину.

2) недоліки: скорочення технологічного, наукового потенціалу та культурного рівня внаслідок від'їзду висококваліфікованих кадрів, недотримання податків, зменшення обсягу національного доходу, зменшення обсягів випуску.

Країна імпортер робочої сили:

1) переваги: зростання обсягу робочої сили, освіта та кваліфікація мігрантів можуть бути джерелом економічного зростання, додаткові податкові надходження, зростання загального доходу країни внаслідок припливу людського капіталу, забезпечення нагрузки соціально непривабливих робочих місць.

2) недоліки: додаткові навантаження на державний бюджет (сплата допомоги по безробіттю, збільшення витрат на охорону порядку, здоров'я), зростання соціальної напруги (якщо іноземці займають робочі місця на які претендують місцеві).[4,c.406]

Мета міждержавного переміщення робочої сили - прагнення до поліпшення матеріального стану залишається незмінною, як правило, в тривалій історичній перспективі

Створюючи кращі умови праці, встановлюючи вищу заробітну плату, США проводять активну політику переміщення кадрів вищої та найвищої кваліфікації, особливо молодих. Тому не дивно, що майже третина всіх лауреатів Нобелівської премії в цій країні — емігранти.

Нелегальні іммігранти використовуються на низькооплачуваних роботах та на роботах зі шкідливими умовами праці без соціального захисту, що суперечить національним законодавствам та міжнародним конвенціям.

В більшості розвинути країнах Заходу вже склалося коло професій , які характерні лише для мігрантів (вантажники, робітники на конвеєрах, прибиральниці тощо),що для місцевого населення ці спеціальності непрестижні навіть в умовах високого безробіття.

Однією з найважливіших особливостей сучасного стану міжнародної міграції є “відплив інтелекту”, тобто безповоротна або довготривала еміграція вчених і висококваліфікованих спеціалістів. Основними причинами цього процесу в більшості країн є:


  • постійне зниження соціального статусу вченого та спеціаліста;

  • те, що результати роботи вчених та спеціалістів часто не знаходять своєї остаточної реалізації;

  • бажання покращити своє матеріальне становище;

  • більша можливість за кордоном реалізувати свої знання та досвід;
    - національна та релігійна нетерпимість;

- зростання безробіття в країні, навіть серед висококваліфікованих спеціалістів.
Можна виділити 5 напрямків міжнародної міграції робочої сили:

1) міграція з країн, що розвиваються, до промислово розвинутих країн;

2) міграція в межах промислово розвинутих країн;

3) міграція робочої сили між країнами, що розвиваються;

4) міграція робочої сили з колишніх соціалістичних країн у промислово

розвинуті країни;

5) міграція наукових працівників, кваліфікованих спеціалістів із промислово розвинутих.

Особливості міжнародної трудової міграції на сучасному етапі:

1) переважання міграції робочої сили у загальному обсязі міграційних потоків;

2) зростання демографічних факторів у розвитку міжнародної міграції робочої сили;

3) розширення географії міжнародної міграції робочої сили (зростає кількість країн, звідки емігрує і куди іммігрує населення);

4) розширення масштабів міжнародної міграції робочої сили. Це означає збільшення кількості міграційних потоків робочої сили, а також розширення структури міграційних потоків (вчені, робітники, спеціалісти і т.д.) та збільшення форм міграції;

5) збільшення обсягів нелегальної міграції;

6) збільшення частки висококваліфікованих спеціалістів (робітників, інженерів тощо) у міграційних потоках;

7) глобальний характер міжнародної міграції робочої сили. Це означає, що в міграційні потоки втягнуто більшість країн світового співтовариства;

8) інтенсивний характер міжнародної міграції робочої сили. Це означає зростання кількості і швидкості міграції населення. [8,c.500]

Міграція робочої сили для України на даний час має переважно негативні наслідки. Мігрують, як правило, висококваліфіковані спе­ціалісти, але лише невеликий відсоток їх має гарантовану роботу і відповідні соціальні та трудові гарантії. Виїжджають за кордон у пошуках роботи молоді люди без певного рівня кваліфікації, які згодні на будь-яку роботу і низьку платню без усяких гарантій. Згубним для економіки країни, для формування її науково-техніч­ного потенціалу є виїзд за кордон науково-технічних кадрів та підго­товлених на сучасному рівні молодих спеціалістів. Це може нега­тивно вплинути на темпи відновлення економіки України. Водночас грошові перекази працівниками-емігрантами інозем­ної валюти в Україну сприяють розширенню торгівлі товарами, в тому числі й вітчизняного виробництва. Частина емігрантів після повернення з-за кордону вкладає зароблені кошти в організацію бізнесу, виробництва тощо, що певною мірою сприяє формуванню ринкових відносин.

Всезростаючі обсяги еміграції з України викликані:

- високим рівнем безробіття в країні, у тому числі прихованого;

- різницею в умовах життя і рівні заробітної плати в Україні та країнах Заходу;

- відсутністю перспектив професійного зростання для багатьох обдарованих людей;

- економічною нестабільністю в країні та невизначеністю шляхів виходу з неї;

- відсутністю безпеки громадян тощо.


: data -> docs
docs -> Титани італійського Відродження
docs -> Управління фінансовими ресурсами підприємства
docs -> Становлення вітчизняної автоматики
docs -> "Спеціальні підрозділи міліції: завдання та повноваження"
docs -> "Ризики підприємницької діяльності підприємства та засоби їх зменшення"
docs -> Законодавче, нормативне (стандартне), інструктивне регулювання
docs -> Процес демократизації
docs -> «Мистецтво Стародавнього Єгипту»
docs -> Звернення стягнення І реалізація заставленого майна


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка