Економічний ефект від міграції робочої сили



Скачати 385.01 Kb.
Сторінка4/6
Дата конвертації11.10.2018
Розмір385.01 Kb.
1   2   3   4   5   6
3. Економічний ефект від міграції робочої сили
Світовий досвід свідчить, що трудова міграція забезпечує безсумнівні переваги як країнам, що приймають робочу силу , так і тим, що її поставляють. Але вона здатна породити і гострі соціально-економічні проблеми.

На праці іммігрантів тримаються цілі галузі промисловості: у Франції ¼ зайнятих у будівництві і 1/3 в автомобілебудуванні, у Бельгії половина всіх гірників – іммігранти, у Швейцарії 40% будівельників – іммігранти. Найбільше активна теоретична розробка проблем міжнародної міграції почалася з кінця 60-х років у рамках моделей економічного росту. Їхня основна ідея полягає в тім, що міжнародне переміщення робочої сили, як одного з факторів виробництва, робить на темпи економічного росту, її причиною є розходження в оплаті праці між країнами. Прихильники неокласичного підходу, відповідно до якого кожна людина одержує і споживає граничний продукт своєї праці, вважають, що еміграції приводить до росту добробуту приймаючої країни, причому економічний розвиток держави, з якого відбувається еміграція, залишається колишнім чи, у всякому разі, не погіршується.[5,c.80]

Неокейнсіанці визнавали можливість погіршення в результаті міграції економічного становища країни, що експортує робочу силу, особливо якщо емігрують висококваліфіковані працівники. У цьому зв'язку широко обговорювалася ідея введення податку на “витік мозків”, доходи від який пропонувалося передавати в розпорядження ООН і використовувати на нестатки розвитку. В останні роки акцент в аналізі міграції змістився на дослідження акумуляції людського капіталу як ендогенного фактора економічного росту країн. Виходячи з того, що накопичений людський потенціал є найважливішою передумовою економічного розвитку, у рамках цієї групи моделей міжнародна міграція є одним з пояснень розходжень у темпах економічного росту між країнами.

Сьогодні визнаються і використовуються наступні позитивні наслідки трудової міграції.

Насамперед враховується, що процеси трудової міграції сприяють зм'якшенню умов безробіття, появі для країни-експортера робочої сили додаткового джерела валютного доходу у формі надходжень від емігрантів, а також придбанню ними знань і досвіду. Після повернення додому вони, як правило, поповнюють ряди середнього класу, вкладаючи зароблені кошти у власну справу, створюючи додаткові робітники місця.

До негативних наслідків трудової міграції варто віднести тенденції росту споживання зароблених за кордоном коштів, бажання приховати одержувані доходи, «відплив умів», іноді і зниження кваліфікації працюючих мігрантів і т.п.

Економічні ефекти імміграції найчастіше спрощено описують як негативні, оскільки робітники, що приїжджають з-за кордону, скорочують кількість робочих місць і збільшують безробіття серед корінного населення. Не заперечуючи існування такої проблеми, необхідно, однак відзначити, що іммігранти приносять новий досвід, знання і навички. США, Канада й Австралія – країни, що виникли в результаті імміграції. В інших країнах іммігранти привносять динамізм в економічний розвиток цілих галузей. Прикладом можуть служити китайські промислові робітники в Індонезії і Малайзії, підприємці з Гонконгу в Канаді, індійські і ліванські бізнесмени в Африці, йорданські і палестинські службовці в нафтовидобувних країнах Перської затоки. Більш того, іммігранти в багатьох країнах заповнюють вакансії, на які все рівно немає претендентів серед місцевого населення. Некваліфіковані працівники з Туреччини і Північної Африки складають 60-80% імміграції у ФРН, Францію. На важку роботу охоче наймаються палестинці в Ізраїлі, індонезійці в Малайзії, болівійці в Аргентині. Більш того, деякі галузі виробництва, що дають, у тому числі експортний доход для країн, не вижили б без іммігрантів. У числі прикладів – гірничорудна промисловість ПАР, сільськогосподарські плантації в Домініканській Республіці, Малайзії й Іспанії, каучукова і гумова промисловість Малайзії.[15,c.240]

Не можна, зрозуміло, заперечувати і негативні наслідки імміграції, що у розвитих країнах зв'язані, насамперед, зі зниженням, у результаті припливу іммігрантів, реальних зарплат некваліфікованої робочої сили. Наприклад, у США один з кожних чотирьох зайнятих з утворенням менш 12 класів – іммігранти. Іммігранти займають місця в секторах, що виробляють торгові товари, що у противному випадку могли б перейти до місцевих робітників, які у результаті виявляються витиснутими із секторів, що виробляють торгові товари.

Але країни, що приймають робочу силу, одержують при цьому наступні переваги:


  • підвищується конкурентноздатність вироблених країною товарів унаслідок зменшення витрат виробництва, зв'язаних з більш низькою ціною іноземної робочої сили;

  • іноземні робітники, пред'являючи додатковий попит на товари і послуги, стимулюють ріст виробництва і додаткову зайнятість у країні перебування;

  • при імпорті кваліфікованої робочої сили приймаюча країна заощаджує на витратах на утворення і професійну підготовку;

  • іноземні робітники часто розглядаються як визначений амортизатор у випадку криз і безробіття. Вони першими можуть бути звільнені;

  • іноземні працівники не забезпечуються пенсіями і не враховуються при реалізації різного роду соціальних програм.

Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) затверджує, що іммігранти поліпшують демографічну картину розвинутих країн, що страждають старінням. В Франції, Німеччині, Швеції 10% усіх немовлят з'являються в родинах переселенців. У Швейцарії – 24%, а в Люксембурзі – майже 38%. Разом з тим, хоча сповільнюється загальний темп старіння населення країни, на співвідношення народжуваності і смертності корінних жителів ця статистика не впливає ніяким чином.

Не можна не сказати і про деякі негативні моменти, зв'язаних з імпортом робочої сили. До них варто віднести виникнення елементів соціальної напруженості в суспільстві (при занятті тих робочих місць, на які претендують місцеві працівники), міжнаціональна ворожість і ін.

Країни що експортують робочу силу, у свою чергу, також отримують цілий ряд переваг. Основні з них наступні.


  1. Експорт робочої сили розглядається як важливе джерело надходження ВКВ у країну.

За даними МВФ, середня норма прибутку при експорті товарів складає 20%, послуг – 50%, а від експорту робочої сили значно вище. Так, що була Югославія в 80-і роки мала надходження від експорту товарів і послуг щорічно близько 10 млрд. дол., фактичний прибуток від цього експорту складав приблизно 2,5 млрд. дол. Від експорту ж робочої сили тільки у виді перекладів країна одержувала 3,5 млрд. дол., а після повернення працівників додому з-за кордону ще стільки ж. У підсумку, фактичні надходження досягали 7 млрд. дол. Експорт робочої сили є фактично головним джерелом валюти для Югославії.

Надходження від експорту робочої сили в 90-і роки зростають у країн, що розвиваються, найбільш високими темпами – 10% у рік. Одержуючи щорічно значні суми від цього джерела, багато держав, що розвиваються, стали спеціалізуватися на трудових послугах, експорт яких став найважливішим джерелом валютних доходів. Так, наприклад, для АРІ експлуатація Суецького каналу наприкінці 80-х років давала прибуток 970 млн. дол. у рік, туризм – 600 млн. дол., переклади емігрантів – більш 3 млрд. дол. У Ємену переклади емігрантів в окремі роки в 30 разів перевищували від експорту. За даними на початок 90-х років, близько 40 країн світу мали у своїх надходженнях з-за кордону не менш 100 млн. дол. від мігрантів, а 10 країн – більш 1 млрд. дол. За даними МВФ, частки переклади, що включаються в дохідну частину платіжних балансів, на 90% складаються від надходжень емігрантів.



  1. Експорт робочої сили означає зменшення тиску надлишкових трудових ресурсів і, відповідно, соціальної напруги в країні.

  2. Безкоштовне для країни-експортера навчання робочої сили новим професійним навичкам, знайомство з передовою організацією праці й ін.[16,c.6]

У той же час країни-експортери капіталу зіштовхуються і з деякими негативними явищами. Головне – це «витік мозків», відтік кваліфікованих, ініціативних кадрів, настільки необхідних національній економіці.

Отже, процеси трудової міграції діють і з позитивної і з негативної сторони як на країни-експортери робочої сили, так і на країни-імпортери.

Для нейтралізації негативних наслідків і посилення позитивного ефекту, одержуваного країною в результаті трудової міграції, використовують засоби державної політики. Прорахунки у виборі орієнтирів міграційної політики викликають небажану реакцію у виді росту нелегальної міграції і наступної соціальної активності мігрантів, що повертаються, і ін. У цій області особливо очевидна неефективність твердих, директивних мір і необхідність непрямих, координуючих впливів з боку держав і урядів.

Табл. 3.1

Позитивні і негативні соціально-економічні наслідки міграції робочої сили країн-експортерів і країн-імпортерів.


Країни

Експортери

Імпортери

Наслідки

позитивні

1.Знижується напруга на внутрішньому ринку праці завдяки експорту надлишкової робочої сили.

2.Зростають надходження до бюджету у вигляді податків з фірм-посередників.

3.Збільшуються валютні надходження до країни за рахунок приватних переказів емігрантів.

4.Зростає рівень життя і добробут залишених вдома членів сімей і утриманців мігрантів за рахунок переказів і речових відправлень.

5. Збільшуються можливості приватного інвестування завдяки поверненню на батьківщину (після ротації) особистих коштів, засобів виробництва тощо мігрантів.

6.  Підвищується техніко-економічний рівень виробництва внаслідок праці більш  кваліфікованих емігрантів, що повертаються на батьківщину з розвинених країн.

7. З’являється можливість створення високоприбуткової галузі з експорту робочої сили.

8. В окремих випадках, якщо це передбачено двосторонніми угодами, держава може отримувати компенсацію за використання імпортованих трудових ресурсів.

 


1. Стимулюється розвиток виробництва внаслідок екстенсивного збільшення робочої сили.

2.Зростає конкурентоспро-можність продукції завдяки використанню більш дешевої праці іммігрантів.

3.Знижуються витрати на підготовку та перекваліфікацію власних кадрів, в тому числі вищої кваліфікації.

4. Заповнюються вакансії в непрестижних сферах і галузях економіки.

5.Під час криз знижується  соціальна напруга за рахунок звільнення іммігрантів і заповнення вакансій робітниками-резидентами.

6.Зменшується бюджетне навантаження завдяки економії коштів по пенсіям та соціальним пільгам.

7. Зростає продуктивність праці робітників і ефективність виробництва в цілому за рахунок конкуренції на ринку праці.

8.Покращується демографічна ситуація в “старіючих” країнах, а в деяких – і генофонд нації.



негативні

1.Зменшуються можливості власного розвитку внаслідок відтоку кваліфікованих кадрів і фахівців (“втрата розумів”) в більш привабливі країни.

2. Знижується загальна конкурентоспроможність на власному ринку праці в результаті відтоку кваліфікованих, молодих кадрів.

3.Виникає можливість приховування мігрантами доходів і ухилення від податків щодо країн, які не мають між собою двосторонніх угод про уникнення подвійного оподаткування.

4. Зменшуються надходження до бюджету як слідство скорочення кількості потенційних платників податків.



1.Посилюється напруга на ринку праці щодо робітників-резидентів за рахунок найму більш дешевої іноземної робочої сили.

2.Зростають витрати на соціальний захист іммігрантів.

3.Здійснюється відтік за кордон валютних коштів у вигляді переказів іммігрантів.

4. Збільшується загроза загострення міжнаціональних, міжетнічних, міжконфесійних та інших соціальних проблем.

5.Погіршується криміногенна ситуація в країні.


Таким чином, ми переконались, що розподіл економічних вигод від міграції відбувається нерівномірно. Позитивні економічні ефекти від міграції межують з негативними, які теж мають місце.

Наслідки міжнародної міграції робочої сили досить різно­манітні. Вони проявляються як у країнах, що експортують робо­чу силу, так і в країнах, що імпортують її, приносячи певні виго­ди та втрати обом сторонам, хоча, як видно з аналізу, вигод більше в країнах - імпортерах робочої сили, а в країнах - експор­терах у цілому втрати перевищують вигоди. Світ у цілому виг­рає, оскільки свобода міграції дає людям змогу переміщуватись до країн, де вони можуть внести більший чистий доход у світове виробництво.[12,c.582]


: data -> docs
docs -> Титани італійського Відродження
docs -> Управління фінансовими ресурсами підприємства
docs -> Становлення вітчизняної автоматики
docs -> "Спеціальні підрозділи міліції: завдання та повноваження"
docs -> "Ризики підприємницької діяльності підприємства та засоби їх зменшення"
docs -> Законодавче, нормативне (стандартне), інструктивне регулювання
docs -> Процес демократизації
docs -> «Мистецтво Стародавнього Єгипту»
docs -> Звернення стягнення І реалізація заставленого майна


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка