Теорія міграції є необхідним елементом пізнання самої проблеми міграції, тому що вивчення її є необхідним підгрунтям для вирішення проблеми на практиці



Скачати 385.01 Kb.
Сторінка5/6
Дата конвертації11.10.2018
Розмір385.01 Kb.
1   2   3   4   5   6
Висновок

Один з головних спонукальних мотивів міграції - вищий рівень заробітної плати в країнах прибуття. Міждержавна трудова міграція має чимало позитивних сторін: вона допомагає сім'ям мігрантів виживати у складний період переходу до ринкової економіки, майже вдвічі знижує рівень безробіття на українському ринку праці, який сьогодні сягає, за офіційними даними, 4,3%, а з урахуванням прихованого безробіття він насправді є набагато вищим.

До традиційних спонукальних мотивів та причин міжнародної міграції трудових ресурсів належать: різниця в рівнях економічного розвитку окремих країн; нерівномірність у темпах і обсягах нагромадження капіталу на різних ділянках світового господарства; наявність національних відмінностей у розмірах заробітної плати; діяльність ТНК і пов’язана з нею міжнародна мобільність капіталу; масове хронічне безробіття в слаборозвинутих країнах. До цих чинників в останнє десятиріччя долучилися: політична та економічна кризи колишньої соціалістичної системи; поглиблення регіональної та світової економічної інтеграції; зростання попиту з боку лідерів світової економіки на інтелектуальну робочу силу; стрімкий розвиток сучасних засобів зв’язку, комунікацій та транспорту; інформаційний фактор, а також чинники неекономічного характеру: воєнні та релігійні конфлікти, розвал федеративних держав, національні, сімейні та етнічні проблеми.

Складнощі полягають у тому, що нелегальний статус мігранта за кордоном знижує ціну їхньої праці, створює умови для численних зловживань, формує у свідомості роботодавців країн прибуття уявлення про країну як недемократичну, не правову державу. Водночас нелегальна трудова міграція не приносить доходів державі, не поповнює соціальні фонди, ускладнює взаєморозрахунки між державами з цього приводу. Близько 90% трудових мігрантів — особи віком 20 — 49 років.

В сучасних умовах, коли національну конкурентоспроможність визначає не тільки нагромадження матеріальних активів, а й розвиток „людського капіталу”, велику загрозу економічній безпеці країни становить „відплив умів”. Мається на увазі і внутрішній перелив інтелекту з освіти, науки, культури в менш інтелектуальні сфери діяльності, а також „відплив умів” за кордон.

Можна запропонувати такий механізм втримання „відпливу умів”. Насамперед слід підвищити ефективність науки й освіти. Враховуючи складність ситуації, мабуть, є сенс тимчасово відмовитися від частини програм і зосередити зусилля і кошти на виконанні окремих досліджень, що можуть дати кінцевий результат у вигляді сучасних технологій, конкурентоспроможних товарів; скоротити кількість вищих навчальних закладів, які не мають достатньої наукової бази і викладацьких кадрів, а зекономлений фонд заробітної плати використати на підвищення зарплати викладачів.

З метою зменшення еміграції робочої сили необхідне провадження системи заходів, які на думку фахівців повинні мати чітке внутрішнє і зовнішнє спрямування. До числа перших належать заходи макроекономічної стабілізації та оздоровлення економіки – створення робочих місць, розширення іноземного інвестування тощо. Зовнішні заходи мають забезпечити цивілізовані форми виїзду працівників за кордон та можливість їх вільного повернення з-за кордону, ввезення валюти, а також гарантії нашим співвітчизникам захисту їхніх трудових прав за кордоном.

Еміграційні настрої дістали, передусім, поширення у віковій смузі 20 - 40 років, що обіцяє втрати в найбільш дієздатних групах населення, до того ж з досить високим освітнім і фаховим рівнем. Одним з наслідків відпливу цієї категорії слід вважати подальше зниження народжуваності, що ускладнить і без цього несприятливу демографічну ситуацію в Україні.

Отже, еміграція за сучасних умов має як дестабілізуючі, так і позитивні аспекти. Переважання останніх можна досягти зміцненням законодавчо-нормативної бази, чітким розподілом функцій різних ланок виконавчої влади в цій сфері.

Основні причини (чинники) посилення міграційних процесів в Україні :

 

-       структурна перебудова економіки;



-       нерівномірність в розміщенні продуктивних сил;

-       розширення зовнішньоекономічних зв’язків України;

-       погіршення екологічної ситуації в окремих регіонах;

-       інтенсифікація інтеграційних процесів на національному ґрунті;

-       лібералізація процедур еміграції і імміграції;

-       економічні мотивації;

-       криміналізація суспільства.

Внаслідок міграції сукупний обсяг світового виробництва зростає через більш ефективне використання трудових ресурсів за рахунок їх перерозподілу між країнами.


Міжнародна міграція робочої сили спричиняє тенденцію до вирівнювання заробітної плати в різних країнах.

Додаток А

Приклади міграцій населення

Додаток Б

Міграція населення по регіонах у 2008 році

(тис. чол.)






Число прибулих

Число вибулих

Приріст (скорочення)

2008

2007

2008

2007

2008

2007

Україна

2659690

275941

265941

275941

х

х

АР Крим

10472

11232

9537

10129

935

1103

Вінницька

8995

9528

11304

11567

-2309

-2039

Волинська

5094

5417

5065

5191

29

226

Дніпропетровська

12770

15959

15018

15241

-2248

718

Донецька

12955

14484

14828

15476

-1873

-992

Житомирська

7481

7910

9705

9615

-2224

-1705

Закарпатська

2519

2674

3542

3746

-1023

-1072

Запорізька

7644

8087

8605

9211

-961

-1124

Івано-Франківська

5267

5669

5606

5783

-339

-114

Київська

18452

17688

17726

18933

726

-1245

Кіровоградська

5446

5615

9488

9816

-4042

-4201

Луганська

7169

7189

10350

10522

-3181

-3333

Львівська

8452

8792

9150

9788

-698

-996

Миколаївська

6225

7006

7813

7892

-1588

-886

Одеська

11537

10370

8884

10014

2653

356

Полтавська

9085

9481

9432

10120

-347

-639

Рівненська

6079

6676

7685

8063

-1606

-1387

Сумська

6143

6069

7571

8285

-1482

-2216

Тернопільська

4553

4680

6028

6186

-1475

-1506

Харківська

18490

18997

15818

16277

2672

2720

Херсонська

5822

6108

8589

9098

-2767

-2990

Хмельницька

8444

8316

9439

10136

-995

-1820

Черкаська

9740

10568

10313

11061

-573

-493

Чернівецька

3911

4094

3501

3581

410

513

Чернігівська

7335

7772

8135

8834

-800

-1062

м. Київ

51330

51109

29985

28476

21345

22633

м. Севастополь

4550

4451

2843

2900

1707

1551

Додаток В



Додаток Г


Основні напрямки міграції населення у 2007 р.

 

Осіб

число прибулих

число вибулих

сальдо міграції

Всі напрямки міграції:

790453

837066

-46613

у межах України

736741

736741

Х

внутрішньо регіональна міграція

461880

461880

Х

 


міжрегіональна міграція

274861

274861

Х

 


міждержавна міграція

53712

100325

-46613

країни СНД

49302

55193

-5891

країни Балтії

445

221

224

країни далекого зарубіжжя

3965

44911

-40946

Найбільш масові потоки трудової міграції мешканців прикордонних регіонів спрямовані до Росії (37,2%), Польщі (18,7%), Чехії (16,9%), Італії (8,5%), Португалії (3,8%), Угорщини (2,5%), Греції (2,2%), Словаччини (2,0%), Бєларусі (1,7%). Загалом на країни Західної і Центральної Європи (включаючи Туреччину і Кіпр) припадає майже 60% загального потоку трудових мігрантів з областей України. У тому числі країни Вишеградської групи (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина) акумулюють 2/5 обсягу трудових мігрантів або 2/3 потоку міграції до країн далекого зарубіжжя. Майже 40% українських трудових мігрантів працює в державах СНД і Балтії, на неєвропейські країни (США, Канада, Аргентина) припадає менше 1% трудових мігрантів.

Українські трудові мігранти-чоловіки зайняті переважно будівельними роботами. Для вітчизняної робочої сили чоловічої статі будівництво є основною сферою діяльності у всіх країнах, на які припадає хоча б 1,5% загального обсягу контингенту (Росія, Польща, Чехія, Білорусь, Угорщина, Португалія). В трьох основних країнах-реципієнтах у будівництві зайнята найбільша частка чоловіків. З тих, які працюють у Чехії — 88,2%, у Росії цей показник становить 72,8%, у Польщі — 64,6% (з урахуванням осіб, що назвали будівельну діяльність у якості другої чи третьої за важливістю — 80,9%). Серед чоловіків, які працювали в Росії, зафіксована підвищена частка зайнятих на транспорті і в зв'язку — 11,1%. У Польщі 26,1% чоловіків, що прибули з прикордонних регіонів України, працювали в сільському господарстві, при цьому половина означеного контингенту поєднували сільськогосподарську працю з будівництвом.

Галузева структура зайнятості жінок-мігрантів у різних країнах різна залежно від потреб національних економік. Серед жінок, що працюють у Росії, третина зайнята в торгівлі (за наймом) і чверть — у будівництві; серед працюючих у Чехії 45,9% — у громадському харчуванні і 31,5% — у промисловості (переважно легкій та харчовій). У сільському господарстві зайнято дві третини українських жінок, що працюють у Польщі, ще майже 20% виконують роботу домашньої прислуги. Остання сфера діяльності переважає серед українських емігранток, що знаходяться в Італії, причому в якості домашньої прислуги працюють за кордоном переважно жінки середнього і старшого працездатного віку




: data -> docs
docs -> Титани італійського Відродження
docs -> Управління фінансовими ресурсами підприємства
docs -> Становлення вітчизняної автоматики
docs -> "Спеціальні підрозділи міліції: завдання та повноваження"
docs -> "Ризики підприємницької діяльності підприємства та засоби їх зменшення"
docs -> Законодавче, нормативне (стандартне), інструктивне регулювання
docs -> Процес демократизації
docs -> «Мистецтво Стародавнього Єгипту»
docs -> Звернення стягнення І реалізація заставленого майна


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка