Ткаченко Оксана Миколаївна, вчитель історії Нечаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім



Скачати 83.71 Kb.
Дата конвертації18.02.2018
Розмір83.71 Kb.

Ткаченко Оксана Миколаївна, вчитель історії Нечаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім. Ю.І.Яновського Компаніївського району Кіровоградської області
Роль пошуково-дослідницької роботи у

формуванні життєвих компетенцій учнів

(з досвіду роботи)

У час, коли національно-культурне відродження нашого народу в незалежній Українській державі стало реальністю, все більше зростає інтерес до історичного краєзнавства. Цілком очевидно, що без краєзнавства – без знання рідного краю годі говорити про національну гідність, самовідданість, національний менталітет. У розбудові Української незалежної держави постає таке першочергове завдання, як формування національної самосвідомості, відродження духовності та історичної пам’яті українського народу. В умовах суперечливого процесу розвитку суспільних відносин, зростання ролі і значимості суб’єктів цих відносин: людини, громадянина, особистості, постає необхідність пошуку оптимальних шляхів функціонування, збагачення духовного життя суспільства, і, насамперед, молоді.

Святе відчуття Батьківщини і рідної землі починається саме з рідного краю, свого села чи міста, вулиці, своєї домівки, де людина народилась і виросла, де пройшло її дитинство. Вони передаються з покоління в покоління з молоком матері, мелодією народної пісні, поетикою рідної мови. Загальновідома істина – без знання минулого немає майбуття. Давні мудреці говорили: «Оглядаючись в минуле – зніми капелюха, заглядаючи в майбутнє – засукай рукава». Виховувати в молоді бажання вивчати історію, знати минувщину свого краю, досліджувати, знаходити, відкривати – цікава і корисна робота для юних істориків. А допитливих, невтомних дітей, справжніх краєзнавців у Нечаївській школі немало. З метою пробудження інтересу та поглиблення знань з історії України, розширення світогляду, наукового світосприймання, збагачення духовного світу у школі працює історико-краєзнавчий гурток «Патріот», який об’єднує учнів 6-11 класів.

Крім розвитку пізнавальної активності, відродження історичної пам’яті при плануванні краєзнавчої роботи передбачаємо соціальну практику школярів, яка в свою чергу виконує два основні завдання: по-перше, вона сприяє створенню та розширенню виховного простору, необхідного для успішного розвитку життєвої компетентності учнів (забезпечує розширення меж школи, її включення в реальне життя громади); по-друге, вона сприяє інтенсивному розвитку ключових компетенцій, в першу чергу соціальної.



Юні пошуковці по крупинці збирали відомості з історії рідного села: в пригоді стали і архівні документи, люб’язно надані знаним у Нечаївці краєзнавцем М. І. Єтенком, і спогади односельців – старожилів села, і речові експонати, які учні знаходили на старих горищах і в скринях бабусь. Саме в цей період виникла ідея створення шкільної кімнати історії, в якій можна було розмістити безцінні історичні джерела. За сприяння вчителя інформатики Громка Г. Ю., при активній підтримці вчителів, односельців та завзятій роботі самих юних дослідників такий міні-музей в школі створено, сьогодні в ньому налічується близько 100 експонатів: вишивані рушники та картини, предмети побуту, кам’яні знаряддя праці, гроші тощо. В цій кімнаті проходять загальношкільні літературні заходи, години пам’яті, засідання краєзнавчого гуртка, учні початкових класів проводять тут уроки народознавства, «Я і Україна».

Сучасну молодь зацікавити важко в умовах інформаційного суспільства. Але коли самі досліджуємо історію видатних людей села, його минуле, етапи розвитку та становлення, трагічні і світлі сторінки – про що не прочитаєш в підручнику, не знайдеш в Інтернеті. Переконуємо що активна пошукова робота – найдієвіший шлях до вивчення свого минулого. Гуртківцями зібрано значний матеріал з історії села, оформлено тематичну добірку «Спогади жителів села», «Наш край в роки Великої Вітчизняної війни», «Остарбайтери», «Заселення краю», «Легенди та перекази». До річниці трагічних роковин голодомору 1932-33 рр. було зібрано свідчення очевидців – жителів нашого села, які пам’ятають ті жахливі часи, учні записували їх спогади. Пройшло немало часу, багато що забулося, багато про що людям згадувати боляче, тож так важливо по крихітці, по окремим, навіть епізодичним спогадам, відтворити картину того лихоліття, застерегти нащадків від помилок і прорахунків, більше дізнатися про те, чим і як жили наші земляки. Юні пошуковці підготували тематичну добірку: «У ті голодні роки. Нечаївка у 1932-1933 роках», «У ті голодні роки. Компаніївка у 1932-1933 роках», «Реабілітовані історією». У 2009 році члени гуртка взяли участь у заочно-краєзнавчій експедиції «Голодомори 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 рр. – злочин проти народу» та отримали І місце в районі, в школі учні організували виставку літератури та пошуково-краєзнавчих матеріалів “Великі твої жертви, Україно!”, провели конкурс учнівських малюнків на тему: “Свічка у вікні”. Зібраний матеріал розміщений в експозиційному розділі шкільної музейної кімнати. У 2010 році гурток «Патріот» приймав участь у історико-географічній експедиції «Історія міст і сіл України» та отримав ІІ місце. У своїй дослідницькій роботі учні використали архівні джерела, спогади односельців, фотоматеріали, легенди, перекази. Зокрема гуртківці дослідили, що на наших землях люди жили з давніх-давен. Археологічні пам'ятки вказують, що вже 8-10 тисяч років тому тут проживали скотарі та землероби, від яких до наших днів залишились кам'яне знаряддя – прекрасно оброблені шліфовані сокири, мотики, зернотерки, які свідчать про заняття наших попередників. (Історія міст і сіл УРСР: Кіровоградська область. - К.: УРЕ, 1972; Ястребовъ В.Н. Раскопки въ Херсонской губерніи въ 1887 году // Древности. Труды Императорскаго Московскаго археологическаго общества. Томъ тринадцатый. Выпускъ І. – М., 1889; Материалы для оценки земель Херсонской губернии, т.2, Елисаветградский уезд; “Херсонская губерния. Список населенных мест по сведениям 1859 года”; Якубенко О.О. Охоронні розкопки трипільського поселення Володимирівка (Кіровоградська область), проведені у 1989–1990 роках // Археологічні дослідження, проведені на території України протягом 80-х років державними органами охорони пам’яток та музеями республіки: Тематич. зб. наук. пр. – К., 1992. – С. 61–76: іл.). Найбільшого розвитку первісне землеробство досягло за так званої трипільської культури. Трипільці користувались, як кам'яними так вже і бронзовим знаряддям, знали гончарне ремесло. Саме вони та їх найближчі сусіди - племена салтівської культури були першими жителями наших степів. Разом з тим, не можна з достатньою впевненістю ідентифікувати первісне населення цього краю, хоча протягом 30-ти останніх років було знайдено близько сотні кам'яних виробів. На території села вони зустрічаються спорадично, але при будівництві дороги Нечаївка-Виноградівка було знайдено більше десятка кам'яних сокир. Залишків городища та керамічних виробів до цього часу знайдено не було, та кількість знайдених предметів свідчить про наявність у цих місцях осілого землеробського населення періоду пізнього неоліту-початку періоду бронзи. Ще одним цікавим археологічним пам'ятником цієї доби є мегалітичний комплекс «Межові камені» - 12 паралельних каменів, які розташовані у напрямі зі сходу на захід. Яке призначення цієї кам’яної гряди ? Звичайно, зараз ми можемо лише здогадуватись, з якою метою прадавніми жителями цих місць було поставлено камені. Скоріше всього ми маємо справу зі свого роду сонячним календарем (підтвердження цьому – розміщення каменів перпендикулярно меридіану, тобто в напрямку схід-захід, на схилі, що відкривається на південь, до річки Сугоклею). Камені досить великі, деякі масою більше тони, з місцевих гранітів, виходів яких достатньо в цих місцях(найближче – у двохстах метрах), але найцікавіше, те що, камені, ймовірніше всього, транспортували з місця, розміщеного близько кілометра на захід. Чому? Чи пов’язані ці камені з курганами, яких неподалік було близько десятка? Всі ці питання ще чекають свого дослідження. Учні також дослідили козацьку добу, період заселення нашого краю, розвиток земель у ХХ – ХХІ ст., життя видатних людей, походження назви річки Сугоклей. З великою цікавістю гуртківці готували легенди та перекази нашого краю. Це «Кам’яна могила», «Межові камені», «Чортова печера», «Ракова криниця», «Шляхи-дороги», «Льох», «Церква». Учениця 11 класу Громко Ольга взяла участь у районному конкурсі «В історії немає помилок» і нагороджена грамотою за зайняте ІІІ місце. У своїй роботі «На перехрестях історії» учениця дослідила роль та місце Ю. Тютюнника і Н. Махна в історії нашого краю. (Українська РСР в період громадянської війни 1917-1920, в 3-х т.т. – К.: Вид-во політичної літератури, 1968; Гражданская война на Украине 1918-1920. Сб. документов и материалов. – К.: Изд-во “Наукова думка”, 1967; Коваль Р. "Повернення отаманів Гайдамацького краю". - Київ, "Діокор", 2001; Годы борьбы. Сборник материалов по истории революционного движения на Зиновьевщине — Зиновьевск, 1927; Аршинов П.А. "История махновского движения (1918-1921)".- Запорожье: Дикое Поле, 1995; Данилов В., Шанин Т. "Нестор Махно. Крестьянское движение на Украине. 1918-1921. Документы и материалы" - М.: РОССПЭН, 2006; Махно Н.И. "Воспоминания" - М.: ТЕРРА, 1996; Телицын В. "Нестор Махно: Историческая хроника". - М.: Олимп, 1998; Гончар М.В. Селянський повстанський рух на півдні України: (1918-1921 роки), 2007 //http://prosvilib.ipsys.net/books/gon4arm/selanruh.zip).

На своїх засіданнях учні складають творчі звіти, оформлюють документальні матеріали, збирають пожовклі фото, адже це безцінні історичні джерела, планують подальшу роботу. Значний матеріал з історії рідного краю використовується під час виховних заходів, годин спілкування, для підготовки творів і рефератів.

Сьогодні в планах наших гуртківців багато роботи: плануємо зібрати більше відомостей про відомих людей нашого краю, підготувати тематичну експозицію «Наші визволителі», оформити етнографічну добірку «Звичаї і традиції нашого краю». Людська пам’ять безмежна, і вдячні нащадки повинні знати своє минуле, щоб достойно планувати майбутнє, не втратити коренів свого родоводу, гідно продовжити традиції українського народу.

Пошукова робота для наших учнів - це шлях до самопізнання, осмислення свого родоводу, своєї приналежності до славетних земляків. З якою цікавістю і подивом діти впізнають на стареньких фото своїх рідних чи знайомих їм людей, записують, що розповідала бабуся про народні свята чи про те, як колись відпочивала молодь, які свята шанували, як працювали, як пережили війну чи відбудовували зруйноване село, як дбали про благоустрій і розвиток рідного села. На наших робочих засіданнях діти виступають журналістами, дослідниками, науковцями. Вони пишуть історію, вони розуміють, що це складна робота, але це їх земля, їх маленька Батьківщина, це джерело їх зростання і поваги до свого народу, до держави, до нації.

Дослідження та вивчення історії рідного краю не тільки поповнює багаж знань учнів новими цікавими даними, дозволяє бачити місце свого краю в загальноісторичному процесі держави, але й розширює світогляд учнів, впливає на формування їхнього інтелекту та світосприйняття.

Пошуки краєзнавчого матеріалу, збір експонатів до шкільного музею, зустрічі з учасниками і свідками історичних подій, догляд за пам’ятками історії та робота по вивченню і збереженню історичної спадщини роблять учнів активним учасником історичного процесу. Учні з задоволенням створюють власний запитальник, анкети, інтерв’ю по вивченні історії села. Таким чином вивчення історії рідного краю дає можливість зберегти для молодого покоління історичну та культурну спадщину рідного краю.

Займаючись пошуково-дослідницькою роботою молодь переконується у необхідності творчого підходу до власної діяльності, вибору свого майбутнього. Самостійно відшукуючи шляхи і способи розв'язання проблем, діти опановують навички дослідження, пошуку, творчості, які їм неодмінно знадобляться у майбутній професійній діяльності.

Використані джерела:



  1. “Указы Сената о раздаче земель помещикам по Новороссийской губернии 1777-1795 гг.”, ДАХО, ф.14, оп.1, спр.51, арк.90

  2. “Херсонская губерния. Список населенных мест по сведениям 1859 года”

  3. «Результаты подворной переписи Елисаветградского уезда 1883-1885 гг.», отд.1

  4. Материалы для оценки земель Херсонской губернии, т.2, Елисаветградский уезд.

  5. Горбунова Е.І. Зміни адміністративно-територіального поділу Кіровоградщини (1752 - 1965) //Кіровоградський обласний державний архів. Путівник. - К.: Н.д., 1966.

  6. Історія міст і сіл УРСР: Кіровоградська область. - К.: УРЕ, 1972.

  7. Кабузан В.Н. Заселение Новороссии (Екатеринославской и Херсонской губерний) в XVIII - первой половине XIX в. (1719 - 1858). - М.: Наука, 1976.

  8. Результаты подворной переписи Елисаветградского уъзда 1883 - 1885 гг. Приложеніе ко II тому "Материаловъ для оцънки земель Херсонской губерніи". Изданіе Елисаветградской Уъздной Земской Управы. - Херсон: Типографія Н.О.Ващенко, 1886.

  9. Телегін Д.Я. Вартові тисячоліть. – К.: Н.д., 1991. – 80 с. – С. 41-52.

  10. Ястребовъ В.Н. Раскопки въ Херсонской губерніи въ 1887 году // Древности. Труды Императорскаго Московскаго археологическаго общества. Томъ тринадцатый. Выпускъ І. – М., 1889.

  11. Яновський Юрій. Дитинство6 /Спогади/ /Юрій Яновський // Календар-альманах Нового шляху.- 1953.- С.47-53.





: Files -> downloads
downloads -> Україна в 70-90 рр. XIX ст. Реферат
downloads -> Урок 2 Тема. Архітектура кам'яний літопис століть
downloads -> Закон України,,Про охорону навколишнього середовища ''
downloads -> Конспект уроку Національні парки Африки. Стихійні явища природи. Екологічні проблеми
downloads -> Уроках «Художньої культури»
downloads -> «Україна і Африка»
downloads -> Не згасає вогонь у розумних очах
downloads -> Наказ №257 Про затвердження програм гурткової роботи
downloads -> Різноманітність тварин у природі


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка