Товарознавчі характеристики виробів, що є хімічними джерелами елекричної енергії для продукції побутового І промислового призначення



Скачати 298.36 Kb.
Сторінка1/13
Дата конвертації09.01.2018
Розмір298.36 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Товарознавчі характеристики виробів, що є хімічними джерелами елекричної енергії для продукції побутового і промислового призначення*
Хімічні джерела струму – це джерела електричної енергії, яка виробляється шляхом конвертації хімічної енергії в електричну, що складаються з одного чи декількох неперезаряджуваних первинних елементів або перезаряджуваних вторинних елементів (акумуляторів), у тому числі інтегрованих у вироби промислового чи побутового призначення.

Перше хімічне джерело струму сконструював італійський вчений Алессандро Вольта у 1800 році. Елемент Вольта складався із мідної та цинкової пластин, занурених у солону воду. Згодом Вольта з’єднав елементи у батарею, яку ще називають стовпом Вольта. У 1836 році англійський хімік Джон Даніель удосконалив елемент Вольта, помістивши мідний та цинковий електроди у розчин сульфатної кислоти. Ця конструкція дістала назву «елемента Даніеля». У 1859 році французький фізик Гастон Планте винайшов свинцево-кислотний акумулятор. Цей тип елемента і сьогодні використовується в автомобільних акумуляторах. 1866 року французький хімік Жорж Лекланше створив свій гальванічний елемент (елемент Лекланше), який складається із цинкового стаканчика, заповненого водним розчином хлорид амонію, у який занурений електрод із манган (IV) оксиду марганцю із графітовим струмовідводом. Модифікація цієї конструкції досі також використовується у сольових батарейках для різних побутових пристроїв. У 1890 році у Нью-Йорку Конрад Губерт створює перший кишеньковий електричний ліхтар, використавши елемент Лекланше. А вже у 1896 році компанія National Carbon започатковує серійне виробництво перших у світі сухих елементів Лекланше «Columbia». У 1899 році Вальдемар Юнгнер опрацював перші взірці нікель-кадмієвих акумуляторів (Ni-Cd), а у 1946 році розпочато виготовлення герметичних нікель-кадмієвих акумуляторів. Починаючи із 1960 року, на ринку з’являються лужні марганцево-цинкові елементи. 1970 року стартувала ера літієвих хімічних джерел струму. Масове виробництво металогідридних акумуляторів (Ni-MH) налагоджено у 1990 році [1−5].

В основі товарознавчих характеристик хімічних джерел електричної енергії лежать базові електричні характеристики, на яких ґрунтуються і подальші економічні показники хімічних джерел електричної енергії як товару. Нижче наведено їх перелік.


(1.115)
Електрорушійна сила ∆ε (ЕРС) – це різниця термодинамічних потенціалів ХДЕЕ при рівноважних умовах:

,

де ε – електрорушійна сила джерела енергії;






Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка