Три шляхи ведуть до знань



Скачати 191.42 Kb.
Сторінка1/13
Дата конвертації11.10.2018
Розмір191.42 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Гвардійський НВК – школа наукового пошуку

Федоров Ю.І., директор НВК

Три шляхи ведуть до знань:

шлях роздумів - цей шлях найблагородніший,

шлях наслідування – це найлегший,

і шлях дослідження – найскладніший

Конфуцій

Гвардійський навчально-виховний комплекс є навчальним закладом нового типу, де під одним дахом із спільною назвою школа спокійно і плідно співіснують загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів та гімназія. Це колектив вчителів та учнів, які співпрацюють над реалізацією проблеми « Через творчість вчителя до розвитку особистості школяра і підвищення його творчої активності у процесі комп’ютеризації та інформатизації навчально-виховного процесу ».

Враховуючи різні сторони та аспекти реалізації Концепції Гвардійського навчально-виховного комплексу, час поставив перед сучасною школою головне завдання: займатися пошуком та розвитком індивідуальності. Як реалізувати це у нашому навчальному закладі сьогодні?

Жага відкриттів, прагнення проникнення в таємниці буття народжуються ще на шкільній лаві. З перших же днів у школі можна помітити дітей, яких не задовольняє робота зі шкільним підручником у темпі запропонованому вчителем. Такі учні читають спеціальну літературу, шукають відповіді на свої запитання в різних галузях знань, задаючи вчителеві «незручні » запитання. Часто ці запитання не стосуються теми уроку, а деколи і предмету. Дуже важливо виявити всіх , кому необхідно своєчасно надати допомогу по втіленню в життя планів і мрії, якомога повніше розкрити свої здібності.

Процес пізнання – це процес переходу від найпростіших моделей світу до найскладніших. Дитина має розвиватися і навчатись щомиті, не помічаючи цього. Процес пізнання не можна відкласти чи перенести. Необхідно, щоб неперервно відбувалася різноманітна пізнавальна дослідницька діяльність. Як тільки зникає зацікавленість, натхнення, подив, одразу починають панувати лінощі та примус. Труднощі в навчанні стають нездоланними і дитина, яка була старанною і дисциплінованою, виявляється нездатною до подальшого здобування знань та вироблення навичок.

У нашому навчальному закладі організація навчального процесу відбувається відповідно до можливостей і потреб особистості, коли індивідуальна діяльність за вибором школяра, а не педагога, стає провідною у взаємодії „вчитель-учень”, традиційна парадигма освіти „вчитель – підручник – учень” змінюється на нову – „учень – підручник – учитель”, позиція вчителя перебудовується, у процесі навчання відбувається рух із “предметом до дітей”, а не “з дітьми до предмета”, розвиток обдарувань і нахилів школяра має особистісну й соціальну спрямованість, домінує над вузькими цілями навчальних предметів, які виступають засобами розвитку його особистості.



Метою освіти має стати виховання вміння вчитися для саморозвитку й самовдосконалення. Багато років вчителі були вимушені працювати за принципом  „основи наук – зміст освіти – вступні іспити”, але середня школа не повинна бути заручницею вищої школи, тому що молоді потрібні не „основи наук”, а справжнє світобачення засобами математичного, фізичного, естетичного, екологічного, економічного та іншого мислення.

Завданням нашого навчально-виховного комплексу є не лише дати учням певні знання, а й навчити їх використовувати, а в разі необхідності - творчо опрацьовувати і аналізувати отриману інформацію. У зв’язку з цим здійснення пошукових досліджень доцільно поєднувати з розвитком творчої особистості.

Науково-дослідницька діяльність – вища форма самоосвітньої діяльності школяра. Формування науково-дослідницьких умінь процес складний і тривалий. Він не може виникнути на порожньому місці і не може розвиватися сам по собі. А тому завданням вчителя-керівника є



  • поступово і методично правильно формувати пошуково-дослідницькі навички;

  • здійснювати постійний контроль за підготовкою учнями науково-дослідницьких робіт;

  • аналізувати та виправляти помилки ;

  • визначати найкращі, найефективніші шляхи виконання роботи, розчленовувати її на певні складові та розділи, навчаючи учнів поєднувати дослідницьку діяльність з науковою;

  • з’ясовувати можливості подальшого застосування результатів роботи.

Однією з умов успішного виконання пошуково-дослідної роботи учнів є дослідження методами навчання з елементами наукових методів пізнання, а також відповідність між віковими та розумовими особливостями розвитку школярів. Занадто складні для розуміння юним дослідникам або зовсім недоступні методи розв’язання проблеми можуть спричинити втрату інтересу до виконання пошуково-дослідної роботи.

Одним з перших кроків учителя-керівника є вивчення науково-пізнавальних інтересів учнів, що впливає як на вибір теми дослідження, так і на саму роботу. Ні для кого не є секретом, що навіть найцікавіша тема, зумовлена потребами часу або нав’язана учневі вчителем, не сприятиме успішному виконанню роботи. Пріоритетним, визначальним фактором у виборі теми є стійкий пізнавальний інтерес до неї дослідника та бажання внести щось нове в її розкриття.

В організації пошуково-дослідної роботи учнів слід дотримуватися кількох принципів:


  • дослідницька діяльність учнів наближена до наукової діяльності, дуже часто є її початком і, як правило, має продовження в подальшій науковій діяльності;

  • зміст дослідження обов’язково має поєднуватися з навчальною метою, загальними потребами суспільства та проблемами сьогодення;

  • науково-дослідницька діяльність – обов’язково керований процес;

  • наукове дослідження –неперервний процес, його не можна виконати за декілька днів.

Учитель-наставник :

  • навчає методики дослідження;

  • консультує учня в процесі роботи;

  • визначає методику, шляхи розв’язання поставлених проблем, враховуючи інтелектуальні та психологічні особливості дитини;

  • оцінює здобуті результати.

У здійсненні продуктивного наукового дослідження обов’язкове поєднання керованої науково-дослідницької діяльності із самостійною, самоосвітньою діяльністю учня, яка є основою інтелектуального зростання дитини, формування її творчої особистості.

Велике значення у вивченні навчального матеріалу і проблематики курсів за вибором має самостійна робота учнів, що є однією з форм науково-дослідницької діяльності. Вона ґрунтується на вивченні навчальної, наукової, науково-популярної літератури; мемуаристики, публікацій в газетах та журналах, архівних, музейних документах та матеріалах.

Уся пошуково-дослідницька робота у навчально-виховному комплексі здійснюється за такими основними напрямками:


    1. Розвиток наукового та інтелектуального мислення учня та майбутнього спеціаліста, що досягається низкою спеціальних заходів та дій під час навчального процесу: відповідні завдання, нестандартні уроки в гімназії тощо. Таким видом діяльності охоплені всі учні без винятку. Вона стала невід’ємною складовою навчально-виховного процесу.

    2. Розвиток наукової роботи через позаурочну діяльність: олімпіади, інтелектуальні ігри, конкурси, екскурсії тощо. Це подальший розвиток колективного наукового мислення, який значною мірою відбувається у навчально-виховному комплексі.

    3. Самостійним напрямком пошукової діяльності школярів є їх участь у конференціях та роботі наукових товариств різних рівнів. Тут іде вже мова про індивідуальну наукову діяльність, яку треба вважати найвищим рівнем для школярів. Вона є регламентованою спеціальними вимогами.

    4. Дослідження в галузі педагогічного процесу, де є об’єктами дослідження вчитель і учень.

З вищесказаного можна зробити висновок, що концептуально пошуково-дослідницьку діяльність слід розглядати як цілісну гнучку індивідуальну педагогічно-виховну систему, в процесі функціонування якої здійснюється розвиток творчих здібностей, самостійного здобування знань, реалізація особистістю права на становлення, значущість і вплив.

Для створення цілісної прогностичної моделі гімназійної освіти необхідно змоделювати її перспективи за кожним із на­прямів діяльності інноваційного загальноосвітнього закладу з урахуванням можливих впливів зовнішнього середовища на ло­калізоване навчально-виховне розвиваюче середовище гімназії та взаємозв'язків кожної з підсистем (педагогічної, управлінської тощо) освітньої системи гімназії.




Каталог: doc
doc -> Уроків з географії 7 класу з теми: «Африка» Вчитель географії П’ятак С. В
doc -> Комунальний заклад сумської обласної ради
doc -> Мета курсу: вироблення світоглядних передумов для розуміння національної І світової культур
doc -> Комунальний заклад сумської обласної ради
doc -> Навчально-методичний посібник «мікробіологія з основами вірусології»
doc -> Панкова Є. В. Туристичне краєзнавство
doc -> Нетрадиційні методи оздоровлення
doc -> Методичні вказівки для виконання самостійних робіт з дисципліни " фізична реабілітація" Методичний посібник
doc -> Програма навчальної дисципліни концепція сталого розвитку суспільства галузь знань 0201 Культура Спеціальність 02010501, 02010501 Документознавство та інформаційна діяльність


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка