3. Вибір дітьми завдань (діти шукають інформацію і вивчають дражнили, мирилки, народні ігри, готуються до уроку-гри „Котилася торба...)
ІІ. Практичний етап.
Пошуково-дослідницька робота
з реалізації проекту
Спільна Індивідуальна
Проведення уроків читання, Пошук інформації,
Я і Україна, Основи здоров’я, заучування дражнилок,
фізична культура, музика, мирилок, лічилок, ігор.
бесіди, ігри, підготовка та
оформлення рефератів.
ІІІ. Заключний етап.
Презентація проекту.
-
Оформлення рефератів.
-
Проведення уроку – гри „Котилася торба”
-
Розучування ігор з вихованцями НВК.
Урок-гра „Котилася торба”
Діти вибігають на галявину. Хлопчики і дівчатка групуються і починають дражнитися одні з інших.
Хлопчики: А дівчатка куций хвіст
Та і той задерся вниз.
Дівчатка: А хлопчики - дзюбрики
Продавали бублики
Бублики засохли
Хлопчики подохли.
- Хлопчики, дівчатка, та чого ж ми дражнимося? Давайте краще миритися.
Дівчатка: Ти - не ворог, я - не ворог
Нам сваритись просто сором
Помирились, помирились,
Щоб ніколи не сварились.
Хлопчики: Мирилка летіла,
На плече сіла.
Сказала тихенько:
Миріться швиденько!
- А давайте пограємося.
- В що, в що гратися?
- В Перепілочку.
- Хто ж буде рахувати?
- Я, я буду, можна я ...
Котилася торба з високого горба
А в тій торбі хліб-паляниця,
Кому доведеться
Той буде жмуриться.
Діти починають гратися
1.Горобейко. Дівчатка беруться за руки і співають:
А в горобейка
Жінка маленька:
Сидить на кілочку
Пряде на сорочку.
Що виведе нитку –
Горобיю на свитку.
Остануться кінці –
Горобיю на штанці.
Остануться торочки –
Горобיю на сорочки.
Під час співу дві крайні дівчинки підіймають руки і пропускають попід ними всіх інших.
2. На баштані. Діти-гравці обирають сторожа лічилкою:
Гоп, гоп, кавун.
Малайди-драйди, кавун.
Мацики-брики, не спіши,
Наш баштан стережи!
Сторож ходить по баштану, береже свій урожай, радіє, що багато вродило кавунів та динь. У цей час школярі ховаються неподалік від баштану за кущами, спостерігаючи за дідом. Стомившись, той іде відпочити в холодок. Діти біжать на баштан зі словами:
Крадем, крадем кавуни,
Нема діда вдома,
Поїхав по дрова.
Дрова погоріли,
Діда вовки з’їли!
Вони удають, ніби рвуть кавуни, їдять їх. Сторож помічає дітей, кидається їх ловити. Кого він спіймав – той стає ведучим-сторожем.
3. Перепілка. Діти беруться за руки і роблять коло. Посередині стоїть дівчинка – «перепілочка». Всі співають:
А в перепілки да головка болить.
Тут була, тут була перепілочка,
Тут була краснопірочка.
„Перепілка” держиться за голову.
А в перепілки да очиці болять.
Тут була, тут була перепілочка,
Тут була краснопірочка.
„Перепілка” береться за очі.
А в перепілки підошви болять.
Тут була, тут була перепілочка,
Тут була краснопірочка.
„Перепілка” ударяє себе по підошвах.
А в перепілки да животик болить.
Тут була, тут була перепілочка,
Тут була краснопірочка.
„Перепілка” держиться за живіт.
А в перепілки да ушиці болять.
Тут була, тут була перепілочка,
Тут була краснопірочка.
„Перепілка” держиться за вуха.
А в перепілки да умер мужичок
Тут була, тут була перепілочка,
Тут була краснопірочка.
„Перепілка” плаче.
А в перепілки да ожив мужичок.
Тут була, тут була перепілочка,
Тут була краснопірочка.
„Перепілка” танцює.
Ти, перепілко не корись, не корись,
Старшому, меншому поклонись, поклонись,
Куди хоч, перескоч, тільки трави не толоч.
„Перепілка” кланяється комусь із кола, і той стає „перепілкою”.
-
Дітки, чи сподобалось вам гратися?
-
Я пропоную ці та інші ігри, що ви підготували розучити з вихованцями нашого НВК. Погоджуєтесь?
-
Дякую.
Поділіться з Вашими друзьями: |