Уроках «Художньої культури»



Сторінка16/25
Дата конвертації23.12.2017
Розмір0.62 Mb.
ТипУрок
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   25
Тестові завдання дозволяють діагностувати рівень засвоєння знань і ступінь їх усвідомленості. Крім цього тести сприяють накопиченню нової інформації, формують інтелектуальні вміння та систематизують знання. Тут учням пропонується кілька, зазвичай 2-3, варіанти відповідей на питання, з яких треба вибрати правильний. Ця форма контролю теж має свої переваги, невипадково це одна з найбільш поширених форм контролю у всій системі освіти. Учні не втрачають часу на формулювання відповідей та їх запис, що дозволяє охопити більшу кількість матеріалу за той же час. Незважаючи на всі очевидні переваги, тестові завдання мають ряд недоліків. Головний із них - це труднощі формулювання варіантів відповідей на питання при їх складанні. Якщо відповіді підібрані вчителем без достатнього логічного обгрунтування, більшість учнів дуже легко обирають потрібний відповідь, виходячи не з наявних у них знань, а тільки лише з найпростіших логічних умовиводів і життєвого досвіду. Тому вчителю буває важко або навіть неможливо скласти вдалий тест без теоретичної підготовки. Проте, існують тестові завдання, що відрізняються від звичної схеми їх побудови, наприклад: скласти текст з фрагментів, розсудити спір на уроці художньої культури. Останнє завдання мені здалося найбільш цікавим, тому що учень, простежуючи доводи різних учнів у спорі і намагаючись з'ясувати, хто правий, а хто помиляється, сам проводить схожі міркування. Складність полягає в тому, що аргументи обох сторін достатньо правдоподібні: тут теж простежується загальна ідея складання тестів, отже знайти помилку в міркуваннях часом буває дуже нелегко.

Завдання з вибором відповіді доцільно застосовувати в тих випадках, коли ця форма контролю знань має переваги перед іншими, наприклад, вони особливо зручні з застосуванням різного типу контролюючих машин і комп'ютерів. Автори тестових розробок сходяться на думці, що тести не можуть замінити інших форм контролю, проте що вони відкривають багато нових можливостей перед вчителем, який проводить у групі контрольний урок, тому що знімають труднощі, характерні для усних і письмових відповідей учнів на поставлене питання. Відзначається один з основних недоліків цього методу: тестовий контроль не перевіряє вміння учнів будувати відповідь, грамотно і логічно висловлювати свої думки, міркувати й обгрунтовувати свої судження, проявляти творчий підхід. У зв'язку з цим багато авторів пропонують після проведення тестового контролю перевіряти, наскільки правильно учні можуть усно обгрунтувати відповіді, які вони дали в тестових завданнях, причому на це повинен відводитися ще один контрольний урок. Я не згодна з таким рішенням проблеми, тому що при цьому втрачається основна перевага такої форми контролю: можливість перевірити великий обсяг знань за невеликий проміжок часу. По-моєму, вирішення цієї проблеми може бути тільки одне: поєднання тестових завдань з іншими формами контролю, які зможуть перевірити області, недоступні тестам, не дублюючи їх результати.

При всій заданості форми тестів їх складання передбачає врахування специфіки предмета: не рекомендується давати тести на репродуктивне відтворення інформації, слід обмежити тести, спрямовані на перерахування дат життя, імен творців мистецтва, назви творів.

Залік - одна з форм узагальнюючого підсумкового повторення. Мета - систематизувати пройдений матеріал, створити в учнів цілісне уявлення про будь-які розділи досліджуваного матеріалу. Це одна з основних форм контролю в старших класах. Його перевага полягає в тому, що він передбачає комплексну перевірку всіх знань і вмінь учнів, показує реальний потенціал учнів, сприяє самоперевірці знань, привчає до самостійної роботи, підвищує відповідальність учнів за процес навчання. Усна бесіда з учителем, що дозволяє проконтролювати сформованість світогляду, прогалини в знаннях, розглянути незрозумілі місця в курсі, відрізняє залік від інших форм контролю. Це найбільш індивідуалізована форма. Підготовка до заліку прищеплює досвід самостійної дослідницької роботи як з різноманітними джерелами інформації, так і з реальними об'єктами культурної спадщини. Порядок проведення заліку може бути різний. В основному це пояснюється прагненням вчителів укластися у відведений для контролю урок або два. Залік-це єдина форма контролю, де відбувається безпосередня перевірка знань і вмінь учнів учителем, йде об'єктивне оцінювання результатів у поєднанні з індивідуальним підходом до кожного учня. Тому, на мою думку, залік треба проводити в його традиційній формі, як бесіда вчителя і учня, але для художньої культури найбільш прийнятні ті, які використовують елемент гри. У методичній літературі склалися деякі принципи підготовки та проведення заліку по темі:

1.На залік відводиться не більше 2 уроків;

2. Підготовка до заліку ведеться завчасно, вчитель вже на початку вивчення теми повідомляє дату проведення заліку та перелік теоретичних питань, які увійдуть до білетів;

3. Теоретичних питань має бути не більше 20;



Співбесіда (індивідуальна та групова). Дає можливість індивідуальної роботи з учнями, сприяє виявленню ступеня їх особистісного росту і розвитку.

Семінар дає можливість, спираючись на наявні в учнів знання, розширити і поглибити їх, формує вміння доводити, переконувати, відстоювати свою думку. У ході семінарського заняття відбувається узагальнення наявних знань і їх закріплення. Семінарські заняття передбачають вступне слово і висновок вчителя і колективне обговорення.

Реферат - найбільш складна форма письмової роботи, що поєднує в собі план і конспект. Вибір такої форми свідчить про знання літератури за конкретною темою, про власній думці учня, про навички аналізу та узагальнення вивченого матеріалу, вмінні правильно оформити роботу. Реферат може бути присвячений вузькій темі або оформлятися як залікова робота по всьому курсу художньої культури - на розсуд вчителя.

Портфоліо творчих робіт учня. Діяльність із створення портфоліо можна умовно розділити на три етапи. На першому головною метою стає освоєння різноманітних способів дії, що дозволяють проаналізувати та оцінити твори мистецтва з різних боків, з різних точок зору. На другому - учні намагаються самостійно знайти спосіб вирішення проблеми, показати своє бачення проблеми чи явища, розкрити свій внутрішній світ. До третього етапу вони вже готові самостійно формулювати проблеми і шукати їх рішення.

Олімпіада дозволяє вчителю не тільки перевірити якість знань учнів, але й підвищити інтерес до предмета, виявити здібних учнів, які мають прагненням до творчості. Останнім часом активно розробляється форма комп'ютерної олімпіади для учнів.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   25


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка