Верхньоплейстоценова фауна молюсків палеолітичної стоянки Молодове V



Скачати 141.43 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації17.09.2018
Розмір141.43 Kb.
ТипРеферат
  1   2



Реферат на тему:

Верхньоплейстоценова фауна молюсків палеолітичної стоянки Молодове V

Територія Подільського Придністер’я багата на палеолітичні пам’ятки середнього і пізнього палеоліту. Зокрема, тут розташовані європейського значення стоянки Молодове І і V, Кормань ІV, Кертоси, Стінка та ін. Окремі з них відомі ще з першої третини (Молодове І), інші з середини ХХ століття. На цих стоянках працювали такі відомі археологи, як О. Черниш і М. Анісюткін, геологи і палеогеографи І. Іванова, В. Мотуз, С. Губін, Н. Ренгартен, Н. Боліховська, Г. Пашкевич та ін. [3, 4, 6, 8–10]. У 70–80-х роках ХХ ст. вийшла серія монографій, присвячених окремим стоянкам, палеогеографічним умовам проживання на них давньої людини. Питанню екології палеолітичної людини присвячені також праці І. Іванової [5].

Артефакти на згаданих палеолітичних стоянках залягають у відкладах лесово–ґрунтової серії, яка часто має сліди делювіального перевідкладення. Потужність їх, залежно від розташування стоянки, коливається у межах 3–10 м, а подекуди й більше. Оскільки ці відклади є практично повсюдно карбонатними, то вони містять значну кількість фауни молюсків. Аналіз цієї фауни дав змогу І. Івановій та В. Мотузу відтворити окремі риси палеогеографічної обстановки часу формування лесово–ґрунтової серії і, відповідно, палеолітичної людини.

Упродовж 1998–1999 рр. міжнародна археологічно–геологічна експедиція провадила розкопки на палеолітичній стоянці Молодове V, розташованій на правому березі Дністра поблизу с. Братанівка Сокирянського р--у Чернівецької обл. (рис. 1). До комплексу виконуваних робіт належали і малакологічні. Дослідники мали на меті порівняти отриману фауну з результатами попередніх досліджень, а також відтворити природні умови формування досліджуваної пачки відкладів. Ми розглянемо фауну молюсків, виявлену у відкладах з мустьєрськими палеолітичними горизонтами, які відповідають у часовому зрізі першій половині в’юрму.

Викопну фауну молюсків району палеолітичної стоянки Молодове V висвітлено у працях І. Іванової і В. Мотуза [9]. В. Мотуз на підставі проб, відібраних у ході археологічних робіт експедицією під керівництвом О. Черниша, детально проаналізовано викопну малакофауну окремих стратиграфічних горизонтів. Дослідник опробував усю товщу відкладів, які вкривають другу надзаплавну терасу Дністра – від еему до голоцену, визначив близько 50 видів та підвидів викопних гастропод. Він зазначив, що у період формування мустьєрських культурних шарів (12–10а за схемою О. Черниша [9] ) у фауні домінували убіквісти – види, які проживають у широких за діапазоном температур та вологості умовах. Це, зокрема, такі види, як Succinea oblonga elongata Sandb. i Pupilla muscorum L. Також він виявив, що керівними для цих горизонтів були холодолюбні (кріофільні) види, такі як Columella columella Mart. і Vallonia tenuilabris Al.Br., що свідчить про холодні умови формування лесово-ґрунтової товщі. Щодо ценозів, які сформувалися в час нагромадження товщі, то визна-чальними для них можна вважати такі види: Pupilla muscorum L., Pupilla sterri Voith., Vallonia pulchella Müll., Vallonia costata Müll., Vallonia tenuilabris Al.Br. – індикатори відкритих просторів, Columella edentula Drap., Clausilia dubia Drap., Eucunulus fulvus Müll. та інші, які проживали в затінених місцях. Кліматичні умови, у яких відкладалася лесова товща, за даними В. Мотуза, часто і різко змінювалися під впливом неодноразових похолодань і потеплінь упродовж останнього зледеніння.

Під час малакофауністичних досліджень ми відібрали 18 проб з усіх горизонтів, виділених геологом А. Богуцьким. Для опису розрізу (рис. 2) використали стратиграфічну схему, приведену у табл. 1 [1, 12]. До мустьєрських шарів належать зразки з першого по дев’ятий, склад яких наведено у табл. 2. Інтерпретацію малакофауни виконано за допомогою праць [2, 7, 11, 13].

Рельєф стоянки (розташування на схилі другої тераси Дністра [9]) не виключає переміщення матеріалу вниз по схилу і, відповідно, його змішування. Тому треба враховувати імовірність цих процесів протягом усього часу формування лесово-ґрунтової пачки – можливе домішування видів, які були знесені з вищих ділянок долини.

Таблиця 1

Горизонти і підгоризонти верхнього плейстоцену Волино–Поділля [12]

Стратиграфія лесово–ґрунтової серії

Киснево–ізотопні стадії

горизонти

підгоризонти

Сучасний ґрунт




1

Верхній горизонт верхньоплейстоценових лесів



Лес

2



Похований діяльний шар – красилівський



Лес



Соліфлюкційний шар (рівень оглеєння, викопний ґрунт) – рівненський



Лес



Похований діяльний (соліфлюкційний) шар

Дубнівський викопний ґрунт

3

Нижній горизонт

верхньоплейстоценових лесів





Лес

4



Похований діяльний (соліфлюкційний) шар

Горохівський викопний ґрунтовий комплекс



Ґрунт другої (степової) фази ґрунтотворення


Каталог: download
download -> Україна в 70-90 рр. XIX ст. Реферат
download -> Урок 2 Тема. Архітектура кам'яний літопис століть
download -> Закон України,,Про охорону навколишнього середовища ''
download -> Конспект уроку Національні парки Африки. Стихійні явища природи. Екологічні проблеми
download -> Уроках «Художньої культури»
download -> «Україна і Африка»
download -> Не згасає вогонь у розумних очах
download -> «Екологічне виховання дітей дошкільного віку через призму використання сучасних інноваційних технологій»


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка