Вступ Література кінця XIX



Сторінка1/70
Дата конвертації11.01.2018
Розмір1.18 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   70

Вступ

Література кінця XIX початку XX століття
В історію світової культури XIX ст. увійшло як доба піднесення і розквіту літератури, образотворчого мистецтва, музики. Саме в цей час з'явилися твори, що становлять дорогоцінне надбання духовної культури всього людства. Аналізуючи розвиток культури за цей період, передусім варто зазначити, що на нього вплинули значні світоглядні та соціальні зміни. Поглиблювалася наукова революція, набирала оберти капіталізація суспільства, посилювалися демократичні процеси в політичному житті. Бурхливий розвиток більшості європейських країн сприяв поширенню прогресивних ідей. Історія людства бачилась як цілісний висхідний процес, на вершині якого знаходилися цивілізовані країни Заходу. Пріоритет західної європейської культури не підлягав сумніву. Філософи та історики першої половини XIX ст. прагнули з'ясувати закономірності різних періодів світової історії, намагалися перекинути місток між минулим, сучасним і майбутнім, використати так звані об'єктивні закони історії для розбудови нового, "досконалого", суспільства. Світоглядні уявлення європейської людини цієї доби формувалися під безпосереднім впливом принципу історизму. Інтерес до історичних наук у першій половині століття надзвичайно зріс. Справді, коли протягом життя одного людського покоління руйнуються монархії, виникають нові держави, повністю перекроєна політична карта Європи, докорінно змінюється життя цілих народів, люди на власному досвіді переконуються в тому, що суспільство безперервно розвивається.

Література кінця ХІХ початку ХХ століття один з найцікавіших етапів розвитку світової літератури. У свідомості людства ще живуть прекрасні образи класичної літератури ХІХ століття, а вже нове століття диктує свої критерії цінностей. Тому з’являються літературні і мистецькі напрями, течії, стилі.

Західноєвропейська поезія мала великий вплив на російську літературу. Цей вплив полягав у становленні нової концепції людини. Концепцію визначили французькі поети Шарль Бодлер і Поль Верлен.

Шарль Бодлер у найвизначніших збірках своїх творів «Квіти зла» визнавав несправедливість існуючого буржуазного світу, але симпатію до знедолених виражав песимістично.

Основоположником французького символізму по праву вважається Поль Верлен.

Кожний в юності мріє про далекі мандри, і для когось ці мрії втілюються в життя.

У нашій уяві світ безмежний, в реальності «безмежно малий». Що змушує людей вирушати в путь? Одного нещасливе кохання, іншого «ненависть до вітчизни». Для інших мета мандрів знайдення далеких, невідомих земель, якогось Едему. Ці останні, напружено вдивлялися в далину, кожну скелю приймають за прекрасний смарагдовий берег, але знову і знову обман. Бодлер уподібнює таких мрійників до старого пішохода, котрий у просвіті маленького віконця на горищі бачить рай.

Ті, хто залишають землю заради іншої, кращої землі, недостойні називатися істинними мандрівниками. Адже вони ніколи не знайдуть свого раю: він недовговічний, як зоря. Ельдорадо, міфічна країна щастя і насолоди, пролягала за межами земної реальності і відкрита для людини лише мить.

Але є й інші мандрівники. Вони не тікають від турбот і нічого не шукають. Вони пливуть без напрямку й мети, їхня мрія, як хмаринка: сьогодні вона тут, а завтра там, вона змінює свої обриси від найменшого подуву вітру. Така мрія безплідна, і тому плавання таких мрійників нудне і безбарвне. Туга і тягар життя супроводжують його скрізь. Чому? Тому що у будь-якому краї мандрівники зустрічають лише самих себе, людський рід із його ницими пристрастями. А якщо на шляху мрійників-мандрівників трапляється прекрасне від цього їхня мрія стає дальшою від здійснення. Адже межі їй немає.

Відчутним внеском у скарбницю світової художньої культури було активне звернення романтиків до народної творчості, використання сюжетів, образів, мови, властивих народному епосу, пісням, баладам.

Саме за рахунок фольклору відбувалося збагачення національних літературних мов, посилювалася морально-виховна функція літератури. Прикладом народної моралі та фольклорних сюжетів слугують духовні засади безсмертних казок датського письменника Ганса Крістіана Андерсена (1805—1875), в яких романтика поєднується з реалізмом, а лірика — з тонким гумором та іронією. Світова література цього періоду у своїй скарбниці має твори не тільки романтиків, а й релістів, натуралістів, символістів.

Поява наприкінці XIX — на початку XX ст. якісно нових культурних течій, що відрізнялися як від романтично-гуманістичної традиції, започаткованої ще за доби Ренесансу, так і від раціоналістичного та реалістичного підходу до проблем людської життєдіяльності, поширення у філософії ірраціоналістичних, а в мистецтві декадентських (від фр. — занепад) настроїв були передвістям глибокої кризи, яка переслідує культуру протягом усього XX ст., розпочинаючи з першої світової війни і закінчуючи сьогоденням.





: attachments -> article
article -> Курсова робота з художньої культури з теми виконала курсант
article -> Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України
article -> Панасовський Ігор Вікторович Лисянка 2015р. Анотація велике значення для розвитку активної розумової діяльності в навчанні має не тільки засвоєння навчального матеріалу, а й контроль І самоконтроль знань. Біля 70% урок
article -> Урок «Поняття про колір. Змішування кольорів»
article -> Економіко-географічна характеристика Індії
article -> Настилання підлог керамічними плитками
article -> Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни «історія україни» для студентів окр «Молодший спеціаліст»
article -> Навчання біології на основі технології розвитку критичного мислення учнів
article -> «Складання автобіографії, резюме»


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   70


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка