З досвіду роботи вчителя хімії нвк «Лановецька загальноосвітня школа №1 I-III ступенів- ліцей»



Скачати 74.33 Kb.
Дата конвертації23.12.2017
Розмір74.33 Kb.
ТипУрок

Реалізація особистісно – орієнтованого навчання на уроках хімії


З досвіду роботи

вчителя хімії НВК «Лановецька загальноосвітня школа №1 I-III ступенів- ліцей»



Сапожнік Ольги Володимирівни

Поставити справу так, щоб усе,



що підлягало вивченню,

вивчалось: - легко,

- швидко,

- грунтовно

Я.А. Коменський

Я заходжу до класу і бачу десятки облич, допитливих очей, які чекають від мене дива. Як організувати навчальний процес, щоб в очах дитини не згас вогник допитливості, творчості, знахідок?


Розвиток сучасної науки і техніки ставить перед школою нові завдання. Випускник сучасної школи, який житиме і працюватиме в новому тисячолітті, повинен володіти певними якостями, зокрема:
- самостійно набувати необхідні знання, вміло застосовувати їх на практиці для розв'язання назрілих проблем;- критично мислити, уміти бачити труднощі і шукати шляхи їх подолання;

- бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах;

- самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, культурного і морального рівня;

Сформувати такі якості можливо лише через особистісно-орієнтовані технології, оскільки навчання, орієнтоване на середнього учня, засвоєння і відтворення ним знань, умінь та навичок не може задовольнити сучасні потреби. Особистісно-орієнтоване навчання (ООН) - це навчання що:

- забезпечує розвиток і саморозвиток особистості учня;

- надає кожному учневі, виходячи з його здібностей, інтересів, ціннісних орієнтацій і суб'єктивного досвіду, можливість реалізувати себе в навчальній діяльності;

- створює умови для вибору учнем предмета вивчення, оскільки ООН базується на принципі варіативності;

- створює умови для виявлення пізнавальної активності учнів.


Існують такі способи досягнення цієї мети:

- використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності, орієнтованої на конкретного учня;

- створення атмосфери зацікавленості учня в роботі класу;

- стимулювання учнів до висловлювань, використання різних способів виконання завдань без страху помилитися, одержати неправильну відповідь;

- підтримки учня в його бажанні знаходити свій спосіб роботи (розв'язування задач ), аналізувати роботу свою та інших учнів на уроці;

- створення педагогічних ситуацій на уроці, що дають змогу кожному учневі виявляти ініціативу, самостійність у роботі, створення умов для природного самовираження учня.

Традиційна парадигма "вчитель - підручник - учень" заміняється новою - "учень - підручник - учитель".

У навчальному процесі вчитель виступає в новій ролі - організатора самостійної активної пізнавальної діяльності учнів, компетентного помічника і консультанта. Його досвід і професійні вміння повинні бути спрямовані не тільки на контроль знань і вмінь школярів, а й на діагностику їхньої діяльності.

Особистісно-орієнтоване навчання за своєю суттю є диференційованим підходом до учнів на основі посильних вимог з урахуванням їхніх інтересів, рівня інтелектуального розвитку, підготовки з хімії, здібностей і задатків.
Загальна мета особистісно-орієнтованого навчання конкретизується вчителем на уроці. Для її реалізації ми використовуємо проблемні творчі завдання; обговорення з дітьми наприкінці уроку не лише того, що "ми дізналися", а й того, що сподобалося (не сподобалося) і чому; що хотілося б виконати ще раз, а що зробити по-іншому; оцінювання відповіді учня й аналіз того, як учень міркував, який спосіб використовував, чому помилився.
На кожному уроці перед учнями ставиться конкретне завдання (що вони повинні знати, чому навчитися, якими знаннями оволодіти).
Відповідно до цього з кожної теми розробляються вимоги до знань учнів.
Важлива роль відводиться викладанню програмного матеріалу блоками. Блочне викладання предметів створює ефект "заглиблення" у предметі:

- учитель багато встигає на уроці, не витрачаючи часу на організацію класу;

- більше часу залишається на закріплення матеріалу, на роботу з розвитку мислення учнів;

- зменшується обсяг домашніх завдань;

- є можливість пов'язати вивчення кількох тем, зручніше планувати уроки, ефективніше проводити контроль знань;

- ширші можливості для використання нестандартних уроків, які сприяють розвитку творчого потенціалу учнів;

- покращується дисципліна учнів на уроках.

Важливу роль відіграють і додаткові індивідуальні заняття (ДІЗ), які створюють можливості для підвищення успішності учнів, формування в переважної більшості дітей стійкої системи знань, розвитку їхніх творчих здібностей.

На початку вивчення теми проводиться оглядово-установча лекція з елементами бесіди ( з планом лекції учні ознайомлюються заздалегідь ), під час якої акцентується увага на вузлових питаннях теми, їх взаємозв'язок. Враховуючи різний темп сприймання матеріалу учнями, найважливіші питання висвітлюються повторно. Під час лекції в учнів створюється цілісне уявлення про зміст теми. Окремі питання вивчаються на уроках-семінарах, практичних заняттях. Узагальнюючі уроки проводяться у вигляді уроків-подорожей, уроків-конференцій і т.д.

Необхідно урізноманітнювати форми класичного уроку, поглинання знань за рахунок міжпредметних зв'язків відбувається на інтегрованих, бінарних уроках, уроках-панорамах; розвиток творчості учнів, реалізація їхніх потреб у спілкуванні - на уроці прес-конференції; реалізація науково-пошукової, експериментальної роботи учнів - під час захисту рефератів, виконання творчих завдань; контроль знань - на уроці-консультації, уроці-заліку.

Такі форми навчання допомагають учню повніше виявити свою індивідуальність, позбутися страху перед опитуванням або важким завданням, відчути інтерес до уроку й навчання в цілому.
Альтернативою традиційним методам навчання є метод проектів. В основі методу лежить розвиток пізнавальної діяльності учнів, уміння самостійно конструювати свої знання й орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення. Метод проектів завжди орієнтований на самостійну роботу учнів - індивідуальну, групову, парну, яку учні виконують протягом певного часу. Цей метод органічно поєднується з груповим підходом до навчання. Він включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю. Щоб досягти певного результату, потрібно навчити дітей самостійно мислити, знаходити і розв'язувати проблеми, використовуючи знання з різних галузей, здатність прогнозувати результати і можливі наслідки різних варіантів розв'язання, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки.

На уроках хімії використовуються досліди, відповідні експериментальні роботи, що пов'язано з аргументацією актуальної теми, формуванням проблеми дослідження зазначенням джерел інформації, висуванням гіпотез і обговоренням отриманих даних, оформленням результатів досліджень.


Рольові проекти - тут структури тільки окреслюється і залишається відкритою до завершення роботи. Учні виконують певні ролі: науковці, технологи, інженери з охорони праці.Ступінь творчості тут дуже високий.
Інформаційні проекти спрямовані про певний об'єкт, явище, їх аналіз і узагальнення фактів.

Ці методи на практиці ведуть до зміни позиції вчителя. Із носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності своїх учнів. Змінюючи психологічний клімат в класі, оскільки вчитель переорієнтовує свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності, на пріоритет діяльності пошукового, дослідницького, творчого характеру.

Основним положенням ООН є формування критичного і творчого мислення як пріоритетного напрямку інтелектуального розвитку людини. Критичне мислення сприяє розвитку таких навичок: аналіз інформації, відбір і порівняння фактів, встановлення асоціацій з вивченими явищами, фактами, самостійність, логічна побудова доказів, систематизація результатів.
Творче мислення передбачає такі навички: мислений експеримент, самостійне використання знань для розв'язання нової задачі, здатність комбінувати відомі методи, комплексний підхід до проблеми, здатність передбачити можливі наслідки рішень, що приймаються, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. Особистісно-орієнтована методика сприяє формуванню свідомого ставлення учнів до навчання. Учитель має підтримувати їх у цьому.

Учитель - завжди учень, справжній учитель росте зі своїми учнями і

залишиться для них справжнім Учителем тільки роблячи процес навчання

постійним пошуком , удосконалюючи педагогічну лабораторію і творчістю,

відкриваючи для себе і для учнів все нові і нові грані власної і їхньої душі,

зберігаючи вміння щораз відчувати радість і задоволення від спільної праці,

бажання щодень відкривати диво.

Список використаної літератури


1. В.Н. Буличова Універсальні дидактичні картки і методика їх використання на уроках: особистісно-орієнтоване навчання / В.М. Буличова, М.А. Ахметов / / Хімія. - 1999 .- № 40. - С.14-16, № 41. - С.6-7.
2. Ю.М. Волкова. З досвіду мінімізації хімічної освіти в основній школі. / Ю.М. Волкова / / Хімія в школі .- 2007 .- № 1 .- с.12-Діяльність вчителя на уроці з особистісно-орієнтованої спрямованістю: пам'ятка / / Завуч. - 1999. № 2 .- с.56
3. С. В. Дендеберя. Сучасні технології в процесі викладання хімії: Розвивальне навчання, проблемне навчання, проектне навчання, кооперація в навчанні, комп'ютерні технології / С.В. Дендеберя, О.В. Ключникова. - 2-е вид .- М.: 5 за знання, 2008 .- 112с .- (методична література)
4. В.А. Лунькіна. Використання карток з індивідуальними завданнями
/ В.А. Лунькіна / / Хімія в школі .- 2007 .- № 5 .- с.53-54.
5. Особистісно-орієнтоване навчання: теорії і технології. Навчальний посібник. / Під. Ред. Н. Н. Нікітіної .- К.: ІПК ПРО, 1998 .- 104с.
6. А.Є. Маркача Застосування методу проектів шкільній практиці. / А.Є. Маркача, Т.А. Боровських, професор Г.М. Чернобельская. / / Хімія в школі .- 2007 .- № 2 .- с.34-36.
7. Т. Нікітіна. Урок перевірки, оцінки і корекції знань, умінь у 8 класі в системі особистісно - орієнтованої технології освіти / Т. Нікітіна / / Хімія: методика викладання в школі .- 2001 .- № 2. -С.68.
8. Педагогічні технології у реалізації державного стандарту загальної освіти. Хімія. Біологія. Географія / М.А. Ахметов, Е.А. Мусенова, В.Д. Глібова, Є.В. Храмова; під ред. Т.Ф. Есенковой, В.В. Зарубіної .- К.: УІПКППО, 2007. - 56 с.
9. Є. В. Тяглова. Дослідницька діяльність учнів з хімії: метод. посібник / Є.В. Тяглова .- М.: Глобус, 2007 .- 224с .- (Уроки майстерності).
10. Д. Н. Осогосток Теорія і практика розвитку творчої активності учнів на уроках хімії / Д.М. Осогосток; Якут. Гос.ун-т ім. М.К. Амосова. - М.: Асаdemia. 2001. - 127 с.
11. І.С. Якиманської. Особистісно - орієнтоване навчання в сучасній школі .- М.: «Вересень», 2000.
: bitstream -> 123456789
123456789 -> Енергетика України І проблеми енергозбереження
123456789 -> Реалізація компетентнісного підходу до навчання на уроках та в позакласній роботі з географії
123456789 -> Робоча програма з дисципліни «Природні ресурси України» Курс: 3 Семестр: 5
123456789 -> Навчально-методичний посібник для самостійної роботи Для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів
123456789 -> Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів
123456789 -> Опис досвіду актуальність досвіду


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка