ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ТА МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТЕХНІКИ ЧИТАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ



Скачати 418.92 Kb.
Сторінка3/19
Дата конвертації13.05.2018
Розмір418.92 Kb.
ТипУрок
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ТА МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТЕХНІКИ ЧИТАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Обовязковою передумовою правильного читання є набуття навичок та умінь, які у своїй сукупності становлять техніку читання. Мова йде про вміння одночасно сприймати зором достатню кількість букв; звязувати букви та буквосполучення з їх відповідними звуковими образами; обєднувати окремі слова в мовні такти.В процесі читання насамперед відбувається сприймання зорових образів слів, речень, з яких складається текст. Ці зорові образи асоціюються з слухо-мовно-моторними (що характерно і для читання вголос, і для читання про себе). Внаслідок асоціації зорових та слухо-моторних образів мовних одиниць з їх значенням відбувається розуміння сприйнятого.

Людина, яка починає вчитися читати, сприймає букви або склади один за одним, і тому розуміння слова і, тим більше, речення настає внаслідок тривалого трудомісткого процесу. Розвиток навичок читання приводить до того, що учень починає сприймати одночасно комплекси букв, що, звичайно, прискорює читання та розуміння тексту. Кількість букв, які читач одночасно сприймає в тексті, зветься полем зору. Існує велика різниця між розміром поля зору у читача-початківця і кваліфікованого читача.

У навчанні читання англійською мовою теж відбувається процес поступового збільшення поля зору читача; тут не можна розраховувати на пряме перенесення умінь читання рідною мовою у сферу вивчення англійської мови. Тому необхідна спеціальна робота вчителя по розвитку механізму швидкого читання Збільшення поля зору повязане певною мірою з набуттям уміння впізнавати знайомі слова в контексті по деяких характерних елементах їх графічного образу. Сприймання префікса, суфікса та деяких букв, які виділяються особливостями їх графічного зображення, є достатнім, щоб упізнати це слово в контексті.Одним із завдань учнів є вивчення букв, бо саме з них складаються графічні комплекси, які вони сприймають в процесі читання. Учень, насамперед, повинен чітко розпізнавати букви на основі знань специфічних особливостей їх графічного зображення; знати назви всіх букв та порядок їх розміщення в алфавіті; уміти швидко асоціювати букви і звуки, що їх ці букви відображають на письмі. Це передбачає правильне читання букв у складах та сполученнях різних типів, що досягається виконанням практичних ігрових вправ та знанням відповідних правил.

Важливим елементом навчання техніки читання є розвиток уміння правильно членувати текст на синтагми. Це означає, що в процесі сприймання та озвучення тексту учні повинні звязувати окремі, розєднані на письмі, елементи, що становлять смислову та інтонаційну єдність.Існують різні методи навчання читання. Відповідно до звукового методу учнів навчають озвучувати букви та буквосполучення за допомогою правил читання, зливати їх у слова. Водночас, основний наголос робиться на буквено-звукових відповідностях, ніж на значенні слів. Цей метод потребує багато часу та тренувальних вправ для автоматизації навичок читання.

Метод читання цілих слів побудований на читанні окремих слів, словосполучень та речень вже знайомих та зрозумілих учням після їх усного введення. Діти впізнають мовну одиницю і читають її самі. Початковий процес більш швидкий і захоплюючий, тому що вони читають слова, знаючи їх значення. Однак надалі цей процес уповільнюється, починає залежати від впізнання нових лексичних одиниць. Цей метод може також призводити до плутанини між словами, які виглядають однаково.

Навчання техніки читання починається з вивчення букв алфавіту, ознайомлення з правилами читання, тренування на рівні слова, фрази та окремих речень. Добре починати навчати учнів читати тоді, коли вони вже мають певну базу знань з виучуваної мови. Ті вчителі, які беруть за основу фонетичний метод, починають навчати з показу окремих літер. З цією метою, зазвичай, використовують картки з літерами. Технологія презентації букви наступна: вчитель показує картку з літерою, двічі-тричі називає її It isletter A. Учні повторюють назву літери кілька разів, потім переходять до наступної літери. Якщо учням відомо вже кілька букв, їм можна запропонувати наступні завдання:

а) вчитель називає, діти показують картку з цією буквою;

б) вчитель показує букву, учні її називають;

в) вчитель називає букву, учні записують її в зошит.

Як підсумок, можна проспівати алфавіт.

В цілому процес навчання читання за цим методом відбувається повільніше, але він дає змогу учням впізнавати літери в різних словах, вчитися вимовляти різноманітні комбінації звуків, створені закономірним розташуванням літер

На наступному етапі учні вчаться читати окремі слова. Необхідно звертати увагу на різне читання голосних в залежності від типу складу. Надалі можна перейти до читання словосполучень, речень, текстів; в цей же час потрібно пояснити учням поняття про словесний та логічний наголоси.

На цьому етапі застосовуються наступні види вправ, які учні виконують хором:

а) вчитель читає слово (фразу), учні повторюють за ним;

б) учні читають слово (фразу) одночасно з вчителем,

в) учні читають слово (фразу) без підтримки вчителя.

Доцільним є також використання малюнків, щоб забезпечити контекстуальне розуміння значення слова. Корисні вправи на знаходження, написання, читання транскрипцій знайомих слів. Неабияке значення мають і малюнкові диктанти.

Проте у практиці навчання техніки читання деякі вчителі допускають ряд помилок. Так, дехто вважає, що оскільки читання повязане головним чином з діяльністю зорового аналізатора, то фонетична сторона тексту не має в цьому процесі істотного значення, і тому навчання правильно озвучувати сприйняті в тексті графічні образи залишається поза їхньою увагою. Це призводить до неправильного формування звязківміж графічними і слухо-мовно-моторними образами, що в свою чергу перешкоджає правильній диференціації значень мовних одиниць, які сприймаються при читанні, а отже, й гальмує розвиток уміння розуміти прочитане.

Другою помилкою є недооцінка значення свідомого, диференційованого сприймання графічних образів слів. Практично це означає, що ігнорується аналітико-синтетичний підхід до орфографічних фактів, залишаються поза увагою правила читання, необмежено застосовується метод цілих слів. Внаслідок цього учні плутають, не впізнають у тексті вивчені слова, не уміють читати нові слова. Практика шкільного навчання англійської мови переконливо доводить ці факти.


МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ЗАСОБАМИ ГРИ

Гра - це особливий тип діяльності, в якій мотив міститься в самому процесі, у змісті самої дії (О.Н.Леонтьєв). Отже, гра є ефективним засобом мотивації іншомовного спілкування.

Результати досліджень показують, що участь у грі є одним із найвагоміших мотивів вивчення англійської мови. Серед мотивів включення учнів початкової школи у дидактичну гру можна виділити такі:

хпрагнення до самовираження:

×можливість проявити себе у колективній діяльності;

×стати лідером (капітаном);

×бути не гіршим за інших;

×докласти власні зусилля для перемоги команди;

×успішно виконати свою роль у грі;

×можливість здобути та поглибити власні знання;

×наявність неформального оточення у процесі дидактичної гри;

×особиста зацікавленість та інтерес до ігрової діяльності;

хзадоволення фізіологічних і духовних потреб:

×подолати втому;

×займатися руховою діяльність;

×відчути себе членом колективу;

×переключити увагу з одного виду діяльності на інший.

Спостереження за навчальним процесом у початковій школі засвідчують, що у процесі гри кожен учень є безпосереднім учасником процесу навчання, який самостійно шукає шляхи і засоби розвязання навчальних завдань. Таким чином, засвоєння необхідних знань є його внутрішньою потребою, що породжує мотиви навчальної діяльності, котрі дозволяють активізувати процес навчання та підвищити його ефективність. Відомо, що дидактична гра розробляється й організовується як спільна колективна діяльність учасників, яка має характер рольової взаємодії, що здійснюється відповідно до прогнозованих або створюваних у процесі гри правил і норм і є обовязковою умовою процесу повноцінної та результативної гри. У колективній навчально-ігровій діяльності виникає і проявляється різна за характером і надзвичайно важлива для навчання взаємодія учасників: наслідування, переконання, співробітництво, змагання тощо.Отже, є усі підстави стверджувати, що конкретні навчальні дії, усвідомлені одним учнем, підхоплюються іншими, стають надбанням всього колективу. Ще видатний педагог В.О. Сухомлинський наголошував, що потреба набувати знання найкраще стимулюється тоді, коли людина змушена навчати інших, надавати їм допомогу у здобутті знань, а цього можливо успішно досягти у процесі навчально-ігрової діяльності. Колектив (команда) характеризується єдністю мотивів, які адекватні цілям діяльності (бажання досягти перемоги, почуття обовязку перед товаришами тощо). Однак, це зовсім не виключає наявності у молодшого школяра й особистої мотивації (бути кращим, проявити свої знання, виявити власні організаторські здібності), яка повинна гармонійно поєднуватись з суспільно-значущими мотивами колективу.За нашими спостереженнями у процесі ігрової діяльності учня може задовольняти і зміст того, що він робить, і ті цілі, до яких він прагне. У такому разі можна говорити, що від ставлення молодших школярів до участі у грі значною мірою залежить їхнє ставлення до навчальної діяльності, оскільки дидактична гра допомагає у виконанні навчальних завдань, слугує засобом розумового, фізичного і морального розвитку. Це пояснюється тим, що сам процес організації та проведення гри передбачає поєднання розумових і фізичних зусиль для досягнення поставленої мети (перемоги). А це, у свою чергу, виховує у дитини наполегливість, самовпевненість, рішучість й інші якості, які є необхідними в інших видах діяльності. Вірогідність цих тверджень можна довести за допомогою схематичного зображення (Додаток 4).

Таким чином, вдало підібрана і організована гра слугує дієвим мотивом навчання у початковій школі, а також сильним емоційним подразником, який дозволяє долати психологічні перешкоди, які заважають навчанню читання, підвищує ініціативність й активність учнів, а також стимулює позитивні емоції, розвиває інтерес до англійської мови, який зявляється за рахунок задоволення і радості від участі у грі.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка