Захист трудових прав людей похилого віку



Скачати 367.83 Kb.
Сторінка1/7
Дата конвертації25.03.2018
Розмір367.83 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7


ЗАХИСТ ТРУДОВИХ ПРАВ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ

Ткаченко Лідія Григорівна, провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, канд. екон. наук

Роль трудового потенціалу літніх людей в умовах демографічного старіння. Дослідження трудового потенціалу літніх людей актуалізується мірою прогресування процесу постаріння населення. Ця тематика охоплює широке коло питань, що характеризують якість життя літніх людей, зокрема: доступність ринку праці, мотивація економічної активності, «профілі» зайнятості; охоплення пенсійним забезпеченням та ризики бідності; зменшення нерівності, узгодження інтересів різних вікових груп; спосіб життя, коло інтересів, соціальні зв’язки; можливість перегляду вікових меж старості та підвищення віку, що дає право на одержання пенсії по старості (pensionable age).

Сучасний підхід до оцінки викликів, пов’язаних з демографічним старінням, передбачає відмову від застарілої політики обов’язковості виходу на пенсію чи інших обмежувальних заходів по відношенню до зайнятості людей старше певного віку. Завдяки зростаючій тривалості здорового життя люди старшого віку довший час зберігають працездатність, і їх трудовий потенціал становить цінний та продуктивний ресурс економічного зростання.1 Мадридський міжнародний план дій в галузі старіння (§22) ставить завдання забезпечити можливість літнім людям продовжувати займатися економічною діяльністю так довго, скільки вони бажають та спроможні працювати.2

Важливість використання трудового потенціалу літніх людей особливо зростає в умовах скорочення контингенту населення працездатного віку та малочисельності поколінь, які вступають на ринок праці і починають трудову кар’єру, порівняно з чисельністю поколінь, які виходять на пенсію та покидають ринок праці. Дефіцит робочої сили, спричинений демографічним старінням, не може бути повністю компенсований залученням працівників-мігрантів чи аутсорсінгом; заходи, спрямовані на стимулювання народжуваності, мають дуже обмежений та віддалений ефект, і водночас протидіють підвищенню рівня зайнятості жінок. За цих умов підвищення економічної активності літніх людей стає найперспективнішим напрямом політики.3

Літні працівники мають низку вагомих переваг, що становлять основу їх конкурентоспроможності на ринку праці: кваліфікація, практичні навички, досвід та зрілість. Дослідження МОП засвідчують, що літні працівники частіше демонструють відданість своїй роботі, рідше беруть лікарняні, більше часу проводять на робочому місці.4 Попри поширені упередження, що літні люди менш здатні до навчання та засвоювання нових навичок, практика доводить, що вони можуть і повинні бути активними користувачами сучасних технологій та інноваційних продуктів, а вирішальне значення для цього мають інвестиції у навчання впродовж життя. За сучасних темпів науково-технічного прогресу навчально-професійна мобільність перестає бути ознакою молодого віку, вона має «супроводжувати» людину на всіх життєвих циклах.

Однак доволі часто літнім працівникам доводиться вдаватися і до цінових форм конкуренції на ринку праці: маючи пенсію за друге джерело доходів, вони легше погоджуються працювати за нижчу зарплату, фактично демпінгуючи вартість робочої сили. Крім того, працівники старшого віку (особливо передпенсійного) нерідко бувають менш вибагливими до характеру та умов праці, заповнюючи ніші з робочих місць, що не приваблюють молодь чи осіб середнього віку. Це обумовлює явище вікової поляризації ринку праці, коли зайнятість літніх працівників концентрується у малопродуктивних секторах економіки з низькою зарплатою або шкідливими чи несприятливими умовами праці. Зокрема літні працівники зазвичай становлять переважну більшість зайнятих у сільському господарстві5 (особливо якщо воно ведеться у натуральній чи напівнатуральній формі).

Глобальна фінансово-економічна криза 2008–2009 рр. та сучасна «велика рецесія» знов загострили політичні та наукові дискусії щодо ролі літніх працівників в економіці та на ринку праці. Зокрема, у багатьох країнах ЄС для скорочення кількості робочих місць та стримання безробіття використовувався механізм більш раннього виходу на пенсію.6 Однак ефект таких заходів щодо послаблення напруги на ринку праці дуже короткочасний, натомість їх наслідки щодо збільшення пенсійних видатків мають довготривалий характер. Особливо неправомірними (але досить поширеними) є судження, що літні працівники «забирають» робочі місця у молоді. Дослідження МОП та ОЕСР засвідчують, що рівень зайнятості літніх людей позитивно корелює із рівнем зайнятості молоді, тобто літні працівники не обмежують можливості зайнятості для молоді.7

Завдяки глобальній закономірності щодо вищого рівня дожиття, жінки загалом живуть істотно довше чоловіків, і становлять переважну більшість літніх людей. Становище жінок на ринку праці упродовж всього трудового періоду більш уразливе порівняно з чоловіками, –вони значно частіше працюють без оплати або на низькооплачуваних роботах, частіше зайняті на умовах неповного робочого часу або у неформальній економіці, частіше мають перерви в трудовому стажі.8 Як наслідок, жінки становлять більшість і серед осіб, які не здобули права на трудову пенсію, або розмір такої пенсії істотно нижче, ніж у чоловіків, котрі загалом мають вищі заробітки та довшу тривалість стажу. До того ж у старості жінки часто залишаються самотніми через вдівство або розлучення та меншу ймовірність вступу у наступний шлюб. Кумулятивний ефект гендерної нерівності упродовж всього життя робить літніх жінок особливо уразливими до вікової дискримінації, хоча вона виявляється загалом по відношенню до всіх літніх людей.9 Попри законодавчі заборони дискримінації та переслідувань за віковими чи статевими ознаками, соціальні уявлення та поведінкові стереотипи змінюються надто повільно. З урахуванням вище сказаного, гендерний вимір залучення літніх людей до ринку праці є важливим напрямом оцінки ефективності політики зайнятості та соціального залучення.


: arhiv
arhiv -> Інформатика
arhiv -> К. Ушинський Тема досвіду
arhiv -> Міністерство освіти І науки україни наказ
arhiv -> Предмет «Фізична культура» відноситься до найбільш травмо небезпечних, тому вчителям потрібно особливу увагу звернути на безпеку життєдіяльності під час проведення занять
arhiv -> Використання невербальних засобів комунікації у корекційній роботі з дітьми із зпр
arhiv -> Методичні рекомендації до вшанування у загальноосвітніх навчальних закладах загиблих від Голодомору 1932-1933 років
arhiv -> Методичні рекомендації до викладання предметів у 2016-2017 навчальному році хімія Згідно з метою освітньої галузі «Природознавство»
arhiv -> Черкаської обласної державної адміністрації


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка