Закон України "Про банки та банківську діяльність"



Скачати 54.56 Kb.
Дата конвертації29.12.2017
Розмір54.56 Kb.
ТипЗакон

Закон України “Про банки та банківську діяльність” від 7 грудня 2000 року N 2121-III є основним загальним правомим актом в Україні, який розкриває сутність банківської ситеми України, порядок створення, діяльності, ліцензування банків та їх об’єднань тощо. Цей Закон у взаємодії із Законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991 року № 959-XII та іншими правовими актами, зокрема міжнародними угодами складають правову базу банківського обслуговування зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності організацій.

Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” визначає види банківського обслуговування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), органи державної влади, які здійснюють управління ЗЕД та їх функції, а також особливості проведення розрахунків та кредитування суб'єктів ЗЕД.

До видів банківського обслуговування зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать:

- надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі: страхових, консультаційних, маркетингових, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України; надання вищезазначених послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України;

- міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;

- кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності; створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних та страхових установ за межами України; створення іноземними суб'єктами господарської діяльності зазначених установ на території України у випадках, передбачених законами України;

- операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку;

- інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.

Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” визначає органи державної влади, які здійснюють управління ЗЕД в Україні. Серед них слід виділити Національний банк України. Він виконує такі функції:

- здійснює зберігання і використання золотовалютного резерву України та інших державних коштовностей, які забезпечують платоспроможність України;

- представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших держав, міжнародними банками та іншими фінансово-кредитними установами та укладає відповідні міжбанківські угоди;

- регулює курс національної валюти України до грошових одиниць інших держав;

- здійснює облік і розрахунки по наданих і одержаних державних кредитах і позиках, провадить операції з централізованими валютними ресурсами, які виділяються з Державного валютного фонду України у розпорядження Національного банку України;

- виступає гарантом кредитів, що надаються суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності іноземними банками, фінансовими та іншими міжнародними організаціями під заставу Державного валютного фонду та іншого державного майна України;

- здійснює інші функції відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" та інших законів України.

Національний банк України може делегувати виконання покладених на нього функцій банку для зовнішньоекономічної діяльності України.

Статтею 14 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” визначено також особливості введення розрахунків та кредитування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Нею передбачено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право:

- самостійно визначати форму розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам;

- безпосередньо брати і надавати комерційні кредити за рахунок власних коштів у діючій на території України валюті та в іноземній валюті як у межах, так і за межами України, самостійно приймати рішення у зазначених питаннях;

- вільно обирати банківсько-кредитні установи, які будуть вести їх валютні рахунки та розрахунки з іноземними суб'єктами господарської діяльності, користуватись їх послугами, з додержанням при цьому вимог чинних законів України.

Розрахункове та кредитне обслуговування суб'єктів ЗЕД здійснюється на території України банком для зовнішньоекономічної діяльності України і уповноваженими комерційними банківськими та кредитними установами, а також іноземними і міжнародними банками, зареєстрованими у встановленому порядку на території України. Кредитування зовнішньоекономічних операцій у діючій на території України валюті та в іноземній валюті здійснюється на основі домовленості та на умовах, погоджених між кредиторами та одержувачами кредитів у кредитних угодах (договорах). Розрахункові кредити банків, які видаються суб'єктам ЗЕД за спеціальним кредитним (позичковим) рахунком у діючій на території України валюті для покриття коштів, що тимчасово вилучаються з обігу, забезпечуються товарно-матеріальними цінностями, розрахунковими, транспортними та/або товаросупровідними документами. Всі інші кредити, крім розрахункових, забезпечуються майном, що належить на праві власності боржнику, та/або його немайновими правами. Державне кредитування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та гарантування державою комерційних кредитів, що надаються цим суб'єктам, в Україні здійснюються через банк для ЗЕД України та інші уповноважені банки. Умови державного кредитування та гарантування державою комерційних кредитів визначаються кредитними угодами (договорами), що укладаються між відповідними суб'єктам ЗЕД та банком для ЗЕД України. Рішення про надання державних кредитів та гарантій приймається банком ЗЕД України в межах лімітів державного кредитування ЗЕД у діючій на території України валюті та в іноземній валюті за поданням суб'єктів ЗЕД та за результатами експертної оцінки техніко-економічного обґрунтування об'єкта кредитування та умов окупності кредитів. Банк для ЗЕД України повинен повідомити про своє рішення подавця заявки на державний кредит (державну гарантію комерційного кредиту) у місячний строк з дня подання зазначеної заявки. В разі відсутності вищезазначеної експертної оцінки об'єкта кредитування відмова у державному кредитуванні (гарантуванні державою комерційного кредиту) суб'єкта ЗЕД з підстав недоцільності не дозволяється. Розмір державного кредиту (державної гарантії комерційного кредиту), що надається у діючій на території України валюті та/або в іноземній валюті одному суб'єкту ЗЕД протягом одного року, не може перевищувати 5 процентів від відповідних річних лімітів державного кредитування зовнішньоекономічних операцій.

Всі суб'єкти ЗЕД, які надають кредити іноземним суб'єктам господарської діяльності або одержують у них кредити, повинні протягом трьох робочих днів надіслати у Національний банк України інформацію про зазначені кредити (загальна сума, валюта на строк кредиту) згідно з встановленою Національним банком України формою. Національний банк України може запроваджувати ліцензування одержання кредитів в іноземній валюті суб'єктами ЗЕД від іноземних суб'єктів господарської діяльності в разі виникнення обставин, зазначених у статті 16 Закону, та ліцензування надання кредитів в іноземній валюті суб'єктами ЗЕД іноземним суб'єктам господарської діяльності в разі виникнення обставин, зазначених у статті 16 цього Закону.



Одним з основних правових актів, який регламенртує порядок банківського обслуговування зовнішньоекономічної та інвестицйної діяльності є Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України “Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті” від 21 червня 1995 р. N 444 (додаток 2.1). Даною постановою КМУ і НБУ рекомендують суб’єктам підприємницької діяльності України застосовувати під час укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті, згідно з додатками 2.1.1. – 2.1.2.
Каталог: Referats
Referats -> Еволюція зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів торговельного підприємництва
Referats -> Аналіз рівня активізування інвестиційної діяльності підприємства
Referats -> Товарознавчі характеристики виробів, що є хімічними джерелами елекричної енергії для продукції побутового І промислового призначення
Referats -> Брендінг у торговельному підприємництві
Referats -> Термін полімер (грец. Πολύ багато (poli); μέρος частина (meres) був уведений у науку І. Берцеліусом, відомим шведським хіміком, у 1833 р


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка