Зміст 2 Коран та його переклади в контексті історії 5



Сторінка26/27
Дата конвертації23.12.2017
Розмір0.99 Mb.
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   27

Висновки


Робота «Коран в Україні. Українські переклади Корану» складається з трьох розділів. У першому розділі «Коран та його переклади в контексті історії» висвітлені різні думки щодо того, чим є Коран для людей із різним світосприйняттям. Проаналізувавши наведені погляди й визначення, можна зробити висновок, що для мусульман — це Книга Аллаха, для немусульман, як правило, — пам’ятка літератури, а інколи й джерело зла. Але в будь-якому разі мало хто залишається байдужим до неї.

З цього випливає, що ставлення до Священної Книги залежить від релігійних, політичних та соціальних поглядів дослідників: для одних Коран – це слово Бога, для інших – проповіді людини, для когось – літературна спадщина арабів, а для певних кіл навіть книга зла.

Те саме можна сказати й про переклади Корану. Люди, які читають чи слухають їх, можуть приймати позицію перекладачів. Отже, ставлення автора праць про Коран чи перекладача Корану — як і будь-якої священної книги — має бути, наскільки це можливо, незаангажованим. У дослідженні треба спиратися на автентичні роботи й літературу, в якій висвітлені різні, часом протилежні, погляди.

Далі розглядаються релігійні судження щодо можливості перекладу Корану, які дуже різняться. Досі вчені сперечаються, який переклад є придатним, і яким можна користуватися. Адже в Корані та Сунні не має чітких указівок на дозвіл чи заборону перекладу смислів Корану. А ми знаємо, що в ісламі все, що не заборонене – дозволене. Богослови дійшли загального висновку, що Кораном можна вважати лише оригінал, написаний арабською мовою, і виключно його можна використовувати в ритуальній практиці. Так само всі зійшлись на тому, що переклад будь-якою мовою слід вважати лише перекладом сенсу, змісту, а не власне Кораном.

У роботі висвітлюється питання перекладу Корану на європейські мови: від першого перекладу, зробленого монахами 1143 року, дотепер. Щороку з’являються нові переклади Корану різними мовами. Це свідчить про те, що інтерес до Корану не зменшується донині.

Конкретніше вивчилася проблема перекладу Корану в Росії. Початкові відомості про іслам і Коран у Давній Русі були ще за часів перших ісламських відкриттів 7—10 ст., але переклад власне російською мовою з’явився лише 1790 року, після цього було зроблено ще кілька перекладів.

Процес активного перекладу Священної Книги розпочався після розпаду Радянського Союзу. І зараз лише в Росії мало не щороку виходять нові переклади чи нові редакції перекладу Корану. Такі невідомі донедавна імена, як Порохова, Османов, Кулієв та багато інших, тепер ставлять поряд із Крачковським.

Тема ісламу та Корану в Україні висвітлена досить широко. Посилення інтересу до мусульманського віровчення в Україні викликає гостру потребу в об’єктивній інформації про іслам, його духовні цінності й орієнтири, соціальні ідеали та релігійну практику. Україна — один із самобутніх регіонів, де мусульмани, порівняно з християнами, сстановлять не дуже численну конфесію, однак, протягом тривалого історичного періоду вони активно взаємодіяли з немусульманським населенням України.

Разом із тим, про «український» іслам немає правдивої інформації на Заході ані в мусульманському світі, немає і в країнах СНД: цей регіон практично «випав» із поля зору світового ісламознавства». Говорячи про релігійну приналежність України, переважно згадують християнство православного зразку, забуваючи, що на території держави століттями проживають етнічні мусульмани.

Сходознавча наука виходить із пріоритетної необхідності філологічної інтерпретації текстів першоджерел, розкриття понятійного апарата «класичного» й «регіонального» ісламу, головних концептів Корану. Пасивність української академічної науки щодо ісламознавчої тематики призводить до того, що цю царину, природно, дедалі активніше заповнюють нефахові, комерційні, тенденційно-маргінальні та ідеологічно заангажовані праці, якими, на жаль, обмежуються сьогодні можливості українського суспільства ознайомитися з культурними та духовними надбаннями ісламу.

На жаль в Україні немає повного перекладу Корану, але є фахівці, які працювали й працюють над цим. Абрамчак-Лисинецький О., Кримський А., Полотнюк Я., Рибалкін В. та інші перекладачі частин Корану згадуються в цьому розділі.

Другий розділ присвячений коранічним наукам. Дослідивши роль і місце цх наук у вивчені Корану, можна зробити логічний висновок, що його переклад неможливий без більш-менш глибокого обізнання з ним.

Деякі коментатори робили акцент на релігійно-правових аспектах коментованого місця чи пасажу Корану, інші – на філологічних нюансах, третіх більше хвилювала правдивість існаду. Окремі автори намагались пропорційно враховувати якомога більше різних аспектів. Реальні шанси на успіх і популярність коментар мав тоді, коли був поміркованим і традиційним у всіх відношеннях. Тому перекладачеві треба ознайомитися з багатьма тлумаченнями, аби чіткіше та ширше зрозуміти й передати смисл Корану.

Третій розділ — практичний. У ньому проаналізовані різні часткові переклади Корану українською мовою, а також зроблений порівняльний аналіз сур та аятів, які мають більше ніж один переклад.

Переклад Корану Полотнюка, незважаючи на деякі його недоліки, заслуговує на увагу, бо він є першим у своєму роді. Незважаючи на те, що вже існували переклади українською, останні не були перекладами з оригіналу. Полотнюк Я. не вживає слова «Аллах». Він заміняє його на «Бог». І хоча відомо, що слово «Аллах» в арабському Корані є в багатьох аятах, але перекладач ніби навмисно уникає його. У деяких випадках це буде, можливо, й доречним, але не в цілому тексті.

Праця Рибалкіна В. характеризується академічністю та серйозним ставленням до пошуку лексики, яка б як найкраще висвітлювала дух та ідеї оригіналу. Ним перекладено найдовші сури, у яких уживано різні граматичні та синтаксичні конструкції. На відміну від коротких сур, тут повинна простежуватися зв’язність різних ідей, які недосвідченому перекладачу важко зрозуміти, пов’язати й потім передати мовою перекладу. Але Рибалкіну В. С. переважно вдається відчувати тонку грань між різними тематичними планами оригіналу та плавно пов’язувати їх, не порушуючи єдности тексту.

Переклад студента Острозької Академії Якубовича М. цікавий, але він переважно підлаштований під українського читача, що, в свою чергу, певною мірою зруйнувало зв’язок перекладу з першоджерелом. Заяви перекладача про те, що він самотужки вивчив арабську мову за два роки ставить під великий сумнів його лінгвістичні знання. І цей незаперечний факт помітний у його варіанті перекладу Священної Книги мусульман. Він користується переважно російськомовними та англомовними джерелами. Досвідчений арабіст не міг не звернути уваги на те, що сура №50 «ﻕ» перекладена як «Каф». Коментарі, якими супроводжується текст, мають загальний характер, майже відсутні коментарі до конкретних реалій чи особливої лексики Корану. Відчувається, що перекладач володіє непогано українською мовою, проте досконале знання ним арабської ставиться під сумнів.

У пошуках перекладів Корану був знайдений переклад першої сури «Аль-Фатіха» українською мовою. Автор перекладу, розміщеного в інтернеті, підписався іменем Мухаммад Іслам аль-Украні. Сам автор визначає переклад як приблизний, поетичний; намагається передати зміст сури й при цьому не втратити, наскільки можливо, послідовності аятів, хоча змістове переставлення в середині одного аяту він таки робить.

У деяких аятах він використовує дописування окремих слів, які відсутні в оригіналі, але при цьому загальний зміст лише підсилюється стилістично, але не змінюється.

При порівнянні перекладу сур №1, №114 та аятів з сури №2 можна зробити загальний висновок, що найбільш точним та академічним є переклад Рибалкіна В., який супроводжується докладними коментарями, що наближає читача до розуміння тексту.

Переклад Полотнюка Я. наближений до академічності, але в ньому присутній елемент незавершеності.

Переклад Якубовича М. цікавий як літературне явище та філологічне дослідження. Він зроблений досить гарною літературною мовою, але додані коментарі не становлять принаймні приблизної картини для повного розуміння Корану.



Перекладу М. Аль-Украні за наявності лише однієї сури аналізувати важче. Однак на відміну від його попередників, він пише саме поетичний переклад, зважаючи на риму, при цьому намагається не втратити зв'язок із оригіналом.


Каталог: sites -> default -> files
files -> Додаток до наказу від
files -> Робоча програма навчальної дисципліни екологія біологічних систем
files -> Робоча програма навчальної дисципліни
files -> Програма навчальної дисципліни фізична реабілітація в педіатрії
files -> Кабінет міністрів україни
files -> Робоча програма навчальної дисципліни проектування технологічних процесів
files -> Реферат 2016 Реферат циклу наукових праць на здобуття щорічної премії Президента України для молодих вчених на тему
files -> Кафедра загальної екології та безпеки життєдіяльності


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   27


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка