Коран і ставлення до нього



Сторінка3/27
Дата конвертації23.12.2017
Розмір0.99 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27

1.1. Коран і ставлення до нього

Стиль Корану місцями суворий і справді піднесений, а тому ніхто не має дивуватися дії, спричиненій цією Книгою.”

І.В.Ґете
Перед детальнішим вивченням самого Корану важливо спробувати з’ясувати, хто і як сприймає цю Книгу. Нижче буде подано визначення з певних джерел і вислови людей різних поглядів, походження та переконань, які розкривають ставлення до Корану, ісламу та мусульман, узагалі.

Лише кілька книг, окрім Корану, мали подібний вагомий та глибокий вплив на духовну історію людства. Для мусульман Коран – це Божественне Одкровення. Вони використовують його в спільних та індивідуальних актах богошанування; Коран цитують на святах та врочистостях, він є основою релігійних переконань, ритуальної практики, закону; він визначає правила поведінки, як у суспільстві, так і наодинці.

Коран формує мислення мусульман, його аяти стали невід’ємною частиною літературних праць та повсякденної мови спілкування. Книга, перед якою схиляється понад понад чотириста мільйонів людей заслуговує шанобливого ставлення. Вона вимагає також уважного її вивчення: вона дуже нелегка для розуміння. Це не богословський трактат, не кодекс законів та не збірка проповідей — Коран містить, окрім цих трьох складових, і деякі інші. [19: 5]

Коран нерукотворний. Це вічна книга, що зберігається під престолом Аллаха; він — слово Аллаха, а отже справжній у кожному слова й букві. Прогте таємний зміст Корану доступний не кожному, він прихований і відкривається лише посвяченим. Так, Аллах відкрив завісу своїх таємниць Мухаммаду, обравши його Пророком і передавши Коран у вигляді одкровення. Порушувати приписи «матері книг» — великий гріх, бо не можна людині змагатися з Богом та йти проти його велінь [25 :203 ].

Ми можемо однозначно стверджувати про небожественний характер одкровень Корану. Для всякого читача Корану, який хоч трохи обібзнаний із православним аскетичним ученням, цілком очевидно, що більшість одкровень, уміщені в ньому, є плодом духовної самоомани «пророка» Мухаммада. Можна погодитися, що Коран є цінним історичним свідченням про життя арабів Аравійського півострова в період VI-VII століть, що священна книга мусульман є пам'ятником словесності, який стоїть між фольклорною та авторською творчістю, але із чим погодитися неможливо, так це з претензіями на Божественність текстів, що він містить. [62]

Улеми дали Корану визначення, яке дозволяє відрізняти його від усього іншого: «Ниспослані пророку Мухаммаду, мир йому та благословення Аллаха, у неповторній формі, зафіксовані на письмі та передані багатьма способами слова Аллаха, читання яких вважається поклонінням». [10: 9]

Згідно з тлумаченням мусульманських богословів слово «коран» має два значення: «збір, зібрання» (Божих одкровень) і «читання» — у розумінні «те, що читається голос». Самі ж мусульмани, керуючись текстом священної Книги, називають її по-різному: «розрізнителем» (добра і зла), «керівництвом на праведній дорозі», «провідником на праведному шляху», «нагадуванням», «пересторогою», «благородним сувоєм». Але найпоширенішою назвою є саме «Коран». Це слово здебільшого вживається з епітетами «преславний», «премудрий», «шляхетний». Згідно з уявленнями набожних мусульман, на небі існує першотекст Корану, щось на зразок автографа — «Матір Книги», яка через посередництво «вірного духа» була частинами передана пророкові Мухаммадові і записана його послідовниками. [63]

Коран – книга, яка містить у собі викладені догми та положення ісламу, мусульманських міфів та норм права. [25: 295]

Коран – останнє Святе Письмо, ниспослане Аллахом. [11: 193]

Аль-Кур'ан («читання уголос, напам’ять»; під впливом сир. керіана – «читання священного тексту», «настанова») – Коран, головна священна книга мусульман, запис проповідей, які проголошував Мухаммада у формі «пророчих одкровень» головним чином у Мецці та Медині між 610 та 632 рр. [24: 141]

Коран (аль-кур'ан, від араб. караа «проголошувати, читати уголос») – 1) Спочатку одне з багатьох назв для короткої формули у проповідях Мухаммада. 2) Священне Письмо ісламу, зібрання проповідей пророка Мухаммада. [21: 75]

А от, що сказав про Коран сам Посланник Аллаха: «Немає нічого кращого від Корану, крім Аллаха, і перевага Корану над іншими книгами така, як і перевага Аллаха над своїми створіннями. Вшанує Аллах того, хто шанобливий до Корану, а хто не шанобливий до Корану, той не шанує самого Аллаха…» (Тірмізі: хадис правдивий).

Коран – Святе Письмо, дароване Аллахом останньому пророку та печаті пророків Мухаммаду як справжнє одкровення. [27: 13]

Отже, лише обізнавшися з цими кількома визначеннями, бачимо, що ставлення до Священної Книги залежить від релігійних, політичних та соціальних поглядів дослідників: для одних Коран – це слово Бога, для інших – проповіді людини, для когось – літературна спадщина арабів, а для певних кіл навіть книга зла.

Те саме можна сказати й про переклади Корану. Люди, які читають чи слухають їх, можуть приймати позицію перекладачів. Отже, ставлення автора праць про Коран чи перекладача Корану — як і будь-якої священної книги — має бути, наскільки це можливо, незаангажованим. У дослідженні треба спиратися на автентичні роботи й літературу, в якій висвітлені різні, часом протилежні, погляди.


Каталог: sites -> default -> files
files -> Додаток до наказу від
files -> Робоча програма навчальної дисципліни екологія біологічних систем
files -> Робоча програма навчальної дисципліни
files -> Програма навчальної дисципліни фізична реабілітація в педіатрії
files -> Кабінет міністрів україни
files -> Робоча програма навчальної дисципліни проектування технологічних процесів
files -> Реферат 2016 Реферат циклу наукових праць на здобуття щорічної премії Президента України для молодих вчених на тему
files -> Кафедра загальної екології та безпеки життєдіяльності


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка