Зміст 2 Коран та його переклади в контексті історії 5



Сторінка6/27
Дата конвертації23.12.2017
Розмір0.99 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27

1.4. Коран у Росії

Відомості про іслам докотилися до Русі ще під час арабських завоювань VII-X стт.. І більш вірогідно, що перші рукописні екземпляри Корану на арабській мові також з’явилися у цій місцевості у той період. [11 116]). Пізніше перед князем Володимиром постав вибір віри і він всерйоз розглядав пропозицію прийняття його народом ісламу. Але прийняв інше рішення – охрестити Русь, прийняти християнство візантійського зразка. І це сталося у 988 році. Пізніше у Європі царили більш ніж негативні настрої проти ісламу. У середньовічній Європі пік анти мусульманських настроїв припадає на кінець XI ст.. 26 грудня 1095 року неподалік від французького міста Клермон Папа Римський Урбан II призвав усіх католиків взятися за зброю й рушити на Схід проти «перського племені турок». Так був покладений початок рицарським хрестовим походам на Ближній Схід.( К в рос стр 117) Пізніше багаточисленні християнські богослови написали немало праць, навіть з назв яких можна прослідити їх ненависне ставлення до мусульман та їх Пророка. Пізніше видатний арабіст Кримський А. Ю. напише, підсумовуючи всю історію християнсько-мусульманських відносин середньовіччя: «до XVIII століття європейські уявлення про мусульманського Пророка дуже превратними».([11: 118]). Переважно це пов’язано з тим, що велика кількість літератури, яка містила в собі релігійно-правові основи мусульманської віри, виявилися поза полем зору широких кіл просвітленого суспільства. Починаючи з XIX ст.. у країнах Західної Європи стали проводитися спроби о перекладу і пред’явленню деяких з найважливіших пам'яток мусульманської екзотеричної літератури. Але у Росії доступ до цих джерел був штучно фактично наглухо зачинений. У європейців склалася прийнятніша картина ознайомлення з текстом Святого Письма мусульман.[64: 119] Але все ж таки і у Росії і у всій Європі взагалі майже не писали про справжній іслам, а писали лише про його примару і спотворену подобу.

У 1790 році директор Казанської гімназії, член Російської Академії наук Верьовкін М. І надрукував свій варіант перекладу тексту Корану Дю Ріе. Ця Книга отримала назву «Книга Алкоран аравлянина Магомета, который в шестом столетии выдал оную за ниспосланную к нему с неба, себя же последним и величайшим из пророков Божьих»(рос.). Цікаво, що саме цим перекладом користувався Пушкін А. С. , коли писав свої «Наслідування Корану» у 1824р.. Коранічні ремінісценції знаходять місце також і у ряді інших творів поета (наприклад «Пророк»).

Творцу молитесь; он могучий:

Он правит ветром; в знойный день

На небо насылает тучи;

Дает земле древесну сень.

Он милосерд: он Магомету

Открыл сияющий Коран,

Да притечем и мы ко свету,

И да падет с очей туман. (рос.)

Пушкин А.С. «Подражания Корану»(рос.)

У книзі «Взаємопроникнення культур: Коран в російській поезії» представлені віршовані тексти тринадцяти авторів, зокрема Пушкіна, Полонського, Бальмонта, Буніна. Книга «Коран в російській поезії» допомагає зрозуміти, як Священне Писання мусульман, інтелектуально-духовний фундамент мусульманської культури, постійно і глибинно - починаючи з Пушкіна - золотими нитками пронизує не тільки російську поезію.

Чудовий цикл «Наслідування Корану» дуже високо оцінили друзі поета. Дельвіг, узагалі, називав ці дев'ять віршів «алкораном Пушкіна». Могутня творча воля великого російського поета спочатку залучала до російського інтелектуального простору Шекспіра, Данте, Гете, Байрона. Вони були для Пушкіна творцями величезного поетичного світу, в сонмі таких він рахував і пророка Мухаммада-Магомета. Як пише Л. Анненков (перший біограф класика), Олександр Сергійович був «до того захоплений гіперболічною поезією твору, що пошанував за борг поширювати ім'я Магомета як геніального художника».

Якщо про пушкінські «Наслідування Корану» існує немало і наукових досліджень, і філософських есе, то про орієнтальну творчість І. Буніна написано набагато менше. І, звичайно, це несправедливо, тому що саме Пушкін і Бунін понад усе сприйняли релігійно-етичні коранічні заповіді. Ось що пише Бунін: «І Христос, і Магомет були виконані пристрасною вірою, яка підкоряє все... Перші сури Корану горіли такими вогненними буквами в юній душі пророка, що посивіло волосся його...». Величезний талант російського поета, чуйного до дійсної духовності, в повній силі полум'яніє в тридцяти бунінськіх віршах, безпосередньо пов'язаних з сюжетами і темами Корану

За словами Полотнюка Я. «перший російський переклад Корану побачив світ у Казані у 1878 році. Його здійснив відомий російський сходознавець Саблуков Г. С. (1804 – 1880). Паралельно зі Саблуковим генерал Богуславський Д. Н.(1826 – 1893) зробив переклад Корану, але безпосередньо з мови оригіналу. Нажаль він так і не був опублікований». [8: 129] Про переклад Богуславського можна сказати, що це перший переклад з оригіналу, а не з перекладу, здійснений на російську мову.

Але ми маємо більш ранній переклад, зроблений за ініціативою Петра І російським дипломатом, «доктором перуанського університету» Петром Постніком ( [11: 120]). Але цей переклад був зроблений не з мови оригіналу, а з французького перекладу Андре Дю Ріє, який також не був досконалим. Про недосконалість перекладу Корану Постниковим свідчить сама назва перекладу «Алькоран про Магомета, чи закон турецький».

Потім з'являється «Алкоран, или Закон магометанский /Переведенный с арапского на французский язык через господина дю Рие» (рос.) – Анонімний переклад. (перша чверть ХVІІІ століття). Більш точний і ясний, ніж переклад Постникова. В основному зберігаються недоліки, властиві праці останнього. [72]

Творіння А С. Пушкіна сприяли помітному зростанню інтересу до Корану в найширших кругах російських читачів. Кораном цікавляться П. Я. Чаадаєв, Л. Н. Толстой, В. С. Солов'їв. Прекрасний перекладач східної поезії М. Л. Михайлов (1829-1865) опублікував фрагменти Корану у віршованому перекладі.

У 1792р. з'явився «Алькоран Магомедов», переклад якого здійснив поет Колмаков А. В. з англійського перекладу Джона Селя. Ця праця, як і всі попередні була переповнена церковнослов'янською лексикою, і через це дуже далекий від живого арабського оригіналу. [64: 120] Колмаков був службовцем Адміралтейської колегії, професійний перекладач.

У 1787 році за наказом Катерини Великої у Росії було вперше створено типографічне видавництво арабського оригіналу Корану. Але й до тих пір не існувало більш менш наукового перекладу Корану. І мусульмани змушені були користуватися існуючими жахливими перекладами, які то і перекладами страшно називати.

Велику популярність тоді набув переклад Ніколаєва К. «Коран Магомета. Переведен с арабского на французкий переводчиком французского посольства в Персии Казимирским с примечаниями и жизнеописанием Магомета», який здійснений з французького перекладу Казимирського А. Б., який виходив у світ 5 разів 1864, 1865, 1876, 1880, 1901.[64: 121]

Один з перший переклад Корану з арабської мови був, як писалося вище, перекладений Богуславським Д. Н. , який був одним з перших вільно слухачів факультету східних мов Петербурзького університету. У 1860-х перебуваючи на посаді перекладача дипломатичної місії у Стамбулі він підготовив повний переклад Корану, який вийшов (1995) лише через багато років після його смерті по рукописним записам, які збереглися. Усього є 100 колекційних примірників цього перекладу.

Потім з’являється другий переклад з оригіналу (1878), але перший переклад, який надруковано з арабської на російську. Його здійснив Саблуков Г. С., сходознавець та місіонер. До 1963 року це було єдине більш менш доступне джерело перекладу Корану з арабської мови, яким могли користуватися мусульмани Росії. [64: 121]Перший виданий переклад коранічного тексту на російську мову. Наявні неточності, архаїзми, чужа Корану християнська фразеологія. На думку багатьох коранознавців, мова художньо виразна. У 1879 році вийшла друга частина праці Гордія Саблукова – “Додаток до перекладу Корану”, а в 1884-м, уже після смерті вченого, були видані “Сведения о Коране – законодательной книге мохаммеданского вероучения”.

Гордій Семенович Саблуков (1804-1880) – російський сходознавець. У 1826 році закінчив Оренбурзьку духовну семінарію, у 1830-м – Московську духовну академію. Будучи викладачем Саратовскої духовної семінарії, самостійно вивчив татарську, арабську і перську мови. Серед учнів – Микола Чернишевський. З 1849 року жив і працював у Казані. Праці з історії, нумізматики, археології, етнографії Поволжя, кипчаків, Золотої Орди. Блискучий ісламознавець і сходознавець. [73]

Потім виходить частковий переклад на російську мову вченого, сходознавця, який працював на теренах України Кримського А. Е. «Коран: Суры старейшего периода».

Найвідомішим перекладом Корану на російську довгий час був переклад Крачковського І. Ю. (1883 – 1951), виданий у 1963 після його смерті. Робота над цим перекладом була розпочата ним ще у1921році. Але, нажаль, робота була не досконала. Так як прекрасний арабіст і сходознавець Крачковський І. Ю. не завершив цієї праці й переклад виглядає більше як підрядник, не сягаючи рівня давнього перекладу Саблукова Г. С.. [8: 129] Але у 1990 році був здійснений другий випуск та ряд інших після цього. Але для непідготовленого читача, ця праця дуже важко читаємо, та важка для розуміння.

У 1993році виходить переклад Іман Валерії Порохової, випускниця Московського Лінгвістичного університету. Вона здійснила поетичний переклад « Коран. Перевод смыслов и комментарии»(рос.), на досить грамотній російській мові. Після цього з переробками і доповненнями її переклад ще не раз передруковувався. Це був свого роду бум у перші часи появи цього перекладу.

Валерія Михайлівна Порохова – професійний перекладач-синхроніст з англійської мови, перший перекладач Корану, що сповідує іслам. Працювала над перекладом у Дамаску у співавторстві з чоловіком, сирійським арабом. У 1991 році переклад було передано на розгляд до Академії ісламознавства авторитетного мусульманського університету Аль-Азгар (Каїр). У 1997 році Академія видала Валерії Пороховій дозвіл на видання перекладу, зазначивши, що він виконаний “у дусі ісламу”.[74]

Але коли філологи, арабісти та теологи взялися за її працю, то вона зустріла чимало критики та дорікань у неточності перекладу та не досить глибоких знаннях арабської мови. Неодноразово казали, що переклад Порохової містить у собі помилки інших перекладачів, у тому числі англійських.

Потім у 1995 (2000) спробу поетичного перекладу Корану здійснив Шумовський Т. А.. Але його праця більш схожа на поетичний переказ Корану ніж на Коран. Сури в порядку їхнього посилання та відсутність поділу на аяти роблять цей переклад ще більш далеким від оригіналу. В художньому відношенні мова перекладу бездоганна. Не зважаючи на складність задуму, автор дозволяє собі мінімальні відхилення від букви і духу оригіналу, уникає інтерполяцій, залишає переклад без коментарів. Аяти не пронумеровано, що значно ускладнює пошук відповідних місць в оригіналі. [4: 92]

Потім у 1995 році з’являється переклад дагестанського арабіста, професора Османова М. О., у перекладі якому допомагали російські ісламознавці. (друге перевидання – 1999 року). Але нажаль і ця праця не була досконала, і тому в його сторону були спрямовані негативні промови богословів Дагестану. Подейкували навіть про заборону його перекладу. Казали, що цей переклад найгірший, що Османов М. О. підтримує атеїстів та вахабістів. Але все ж ці нападки припинилися з часом. Вважається першим перекладом, який поєднує в собі науковість, точність, прагнення передати художні і сакральні властивості Корану, а також зробити переклад доступним для читача.

Версія тяжіє до іраномовної традиції коранічної екзегези X-XII ст., текст інтерпретується не тільки як літературна пам’ятка, а передусім як Святе Письмо. У другому виданні перекладач наблизився до передачі змісту Корану, як його розуміли в епоху Пророка.

Найважливішою рисою перекладу М-Н. Османова, над яким він працював близько 20 років, є серйозна спроба розкрити значеннєву основу Корану. Для цього перекладач широко залучає мусульманську екзегетику: видання містить понад 300 сторінок традиційних коментарів, які детально й різнобічно підводять до розуміння підвалин ісламу. Попередні “версії” Священної Книги російською мовою, на думку Османова, були представлені в дослівному перекладі. Незважаючи на визнання перекладу М.Н.Османова одним з найкращих, сам він не вважає, що виконана робота вирішує проблему розкриття філософського змісту окремих коранічних пасажів, – це за багато століть зробити точно досі ще нікому не вдавалося. [4: 90-91]

У 1997 році з'являється переклад Корану з англійської мови, виконаний Садецьким А. Цей переклад виконаний з версій з коментарями Мухаммада Алі. Олександр Садецький – професійний перекладач англійської мови, професор, директор Центру російських досліджень університету Лаваль (Канада, Квебек).

У 2003 році вийшов переклад Шидфара Б. Я. (1928-1993), який отримав досить схвальні оцінки. У 2000 році з’являється переклад сходознавця Гафурова А. Г, філолога-сходознавця з Таджикистану. Переклад виконано добірною російською мовою. Головна вада – не лише зловживання біблійними сюжетами, але й привнесення до тексту суто християнских реалій, відсутніх в оригіналі, наприклад: «Мы крещены Аллахом, а кто крестит лучше Аллаха?» (рос.) (Коран, 2:132)

Потім з'являється переклад азербайджанського вченого Кулієва Е. Та з кожним роком з’являються переклади нових перекладачів, філологів, сходознавців, та вдосконалюються вже існуючі. Над власними інтерпретаціями продовжують працювати сходознавці Ушаков В. Д. та Тавфік Ібрагім [4:83] І хоча за останнє десятиліття сходознавство та кораністика особливо зазнають пожвавлення, ще зроблено не досить багато. Адже на теренах Росії майже половина населення – мусульмани, а отже літератури стосовно ісламу має бути відповідна доля, але, нажаль, ще досить далеко до цього.


Каталог: sites -> default -> files
files -> Додаток до наказу від
files -> Робоча програма навчальної дисципліни екологія біологічних систем
files -> Робоча програма навчальної дисципліни
files -> Програма навчальної дисципліни фізична реабілітація в педіатрії
files -> Кабінет міністрів україни
files -> Робоча програма навчальної дисципліни проектування технологічних процесів
files -> Реферат 2016 Реферат циклу наукових праць на здобуття щорічної премії Президента України для молодих вчених на тему
files -> Кафедра загальної екології та безпеки життєдіяльності


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   27


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка