Звіт про підсумки науково-дослідної роботи в конкретний проміжок часу



Скачати 109.72 Kb.
Дата конвертації18.04.2018
Розмір109.72 Kb.
ТипЗвіт

Реферат як вид наукової роботи

Referre − у перекладі з латини, означає доповідати, повідомляти. Слово «реферат» має три основні значення. З одного боку – це доповідь з певної теми, із зазначенням та оглядом літератури й матеріалів різних джерел. З іншого – це короткий виклад основного змісту наукової роботи, монографії, якої-небудь наукової ідеї, теорії або концепції. Із третього – рефератом називають також звіт про підсумки науково-дослідної роботи в конкретний проміжок часу.

Студентський реферат − це вид індивідуальної науково-дослідної роботи, у якій стисло в письмовій формі аналізується певна наукова проблема в рамках навчальної програми, або та, що виходить за її межі. Реферат також передбачає публічний захист викладеного в ньому матеріалу під час усного виступу: доповіді на семінарі, науковому гуртку, студентській науковій конференції.

Метою студентського реферату є повідомлення певної теоретичної інформації, яку було досліджено в ході наукового пошуку. Інакше кажучи, автор реферату повинен зуміти без викривлень викласти чужу думку з розглянутої проблеми, зіставити з іншими наявними думками, якими можуть бути позиції прихильників, супротивників, послідовників, опонентів і, бажано, висловити та аргументувати власну думку. Така багатогранна демонстрація дозволить виділити найбільш вдалі, оригінальні, обґрунтовані докази аналізованих позицій, а також вичленувати найбільш уразливі, декларативні, невдалі, необґрунтовані аргументи проблем, що розглядаються.

Однією з найважливіших цілей студентського реферату є формування, закріплення й розвиток навичок наукового пошуку. Це досягається шляхом:

 освоювання способів і методів аналізу фактів, подій і різних думок;

 ознайомлення з прийомами ведення наукової полеміки, дискусії;

 опанування навичок узагальнення та систематизації матеріалу;

 формування й удосконалювання здатності логічного, чіткого, зрозумілого, послідовного та лаконічного викладення власних думок;

 оформлення наукової роботи з дотриманням вимог, що висуваються до цього виду діяльності.

Підготовка реферату

Вибір теми

Вам, як правило, пропонується список тем, рекомендованих викладачем. Ви можете вибрати одну з тем, що зацікавили Вас, для виступу на семінарському занятті, або самостійно сформулювати проблему, яка викликає Ваш особливий інтерес, для виступу на науковому гуртку або на студентській науковій конференції з подальшою публікацією результатів. У цьому разі необхідно зважати на те, що цікава тема – це маловідома, недостатньо розроблена, новаторська або спірна тема, що таїть у собі безодню сюрпризів і несподіванок, а зайвих знань, як відомо, не буває.

Збір матеріалу

Не зваблюйтеся тим, що реферат можна написати швидко, як кажуть, «за одним присідом», просто зайшовши на потрібний сайт в Інтернеті й скачавши готовий реферат, або знайти книгу з підходящою назвою, близькою до заданої теми й просто переписати. По-перше, плагіат (навмисне присвоєння авторства чужого наукового або мистецького твору, чужих ідей або винаходів) підлягає покаранню. По-друге, книжку, як правило, одразу не знайдеш, її зміст може не зовсім відповідати заданій проблематиці, а часу на виправлення ситуації залишається мало.

Коли приступаєш до пошуку матеріалу, необхідно починати з уточнення термінів у довідниках, словниках, енциклопедіях. Саме на цьому етапі роботи Інтернет може допомогти, наприклад, сайт „Вікіпедія”. Попередні відомості дозволять уявити всю проблему в загальних рисах, підкажуть шляхи одержання необхідної інформації, допоможуть накреслити чорновий план та етапи його реалізації.

У процесі цієї роботи бажано скласти попередній список літератури з теми. Він буде поповнюватися в ході роботи в науковій бібліотеці з каталогами.

Каталоги бувають алфавітні та систематичні (або предметні). Перші містять інформацію про видання, розташовані відповідно до першої букви прізвища автора книги (першого автора у випадку співавторства) або назви роботи, якщо це збірник. Такий каталог передбачає, що Ви чітко знаєте прізвище та ініціали автора книги, а також її назву. Він допоможе встановити шифр книги в бібліотеці. Другий – містить видання, розташовані за тематичними рубриками. Рубрики представлені не за алфавітом, а за системою дисциплін із предметними покажчиками. Цей варіант найпридатніший для пошуку матеріалів і джерел реферату.

У наукових бібліотеках існує комп’ютерна форма пошуку літератури. Вона здійснюється за допомогою ключових слів (починати треба зі слів, наявних у формулюванні теми реферату).

Знайшовши хоча б одну книгу відповідну тематиці, для подальшого пошуку можна скористатися списком літератури, наведеним автором даної книги і т. д.

У результаті виконаної роботи попередній список літератури поступово перетворюється на основний. При цьому потрібно враховувати, що не всі знайдені джерела обов’язково знадобляться в подальшій роботі та будуть внесені до змісту реферату, але в бібліографії кожне джерело знайде своє місце.

Робота з літературою

Зібравши потрібну літературу (у тому числі й з Інтернету), починати аналіз краще з тої книги або статті, яка найбільш близька до проблематики реферату. Перегляньте її від початку до кінця, щоб створити загальне уявлення. Після цього зробіть позначки, а краще виписки, виділивши такі аспекти:

 головна думка фрагмента, статті, розділу, книги;

 які аргументи висуває автор на захист положень, які Ви розглядаєте, та, бажано, своє ставлення до їхньої обґрунтованості;

 чи можуть ці аргументи бути піддані критиці в інших джерелах;

 чи існують інші думки із цього питання;

 як можна використати виділені положення в тексті реферату.

Не всі книги треба читати з початку до кінця. Можна скористатися рекомендаціями змісту, іменних або предметних покажчиків, якщо вони є в книзі.

Складання плану роботи

Після вивчення необхідної літератури, зробивши потрібні виписки, можна починати систематизувати матеріал. У ході цієї роботи чорновий план реферату поступово перетворюється на основний. У ньому з’являються обов’язкові розділи: вступ, основна частина, висновки, список літератури. Систематизація й аналіз зібраного матеріалу дозволяють спланувати основну частину реферату.

Кожний розділ основної частини повинен дати відповідь на певне конкретне питання. Ці питання повинні бути логічно зв’язані між собою й поступово розкривати тему реферату. Ці положення повинні знайти своє відображення у формулюваннях розділів. Жодне з формулювань не повинне збігатися з формулюванням загальної теми реферату.

Робота з планом коригується протягом усього часу наукового дослідження.

Робота з текстом

Вивчивши необхідну літературу й джерела, зібравши й систематизувавши виписки, Ви починаєте розподіляти й погоджувати отриманий матеріал згідно з основним планом. Якщо початкова робота була проведена ретельно, то текст реферату з’являється швидко. Однак це зовсім не перенесення фрагментів з окремих аркушів на загальні сторінки. Щось необхідно буде уточнити, щось прибрати, щоб уникнути повторів, щось чіткіше сформулювати або доповнити.

У кожної частини реферату є свої змістові особливості. У вступі зазвичай пояснюють актуальність обраної теми й значимість її для науки та висвітлюють історію вивчення даного питання. Кожний розділ основної частини реферату повинен бути логічним, аргументованим, погодженим з попереднім і наступним розділами, що містять проміжні висновки. У матеріалах реферату обов’язково повинні знайти відображення різні погляди (принаймні два) з проблем, що розглядаються. Аналіз їхньої аргументації й буде слугувати підставою для висновків. Висновки зазвичай присвячені загальному резюме реферату й викладенню подальших перспектив розвитку теми.

Закінчивши написання тексту реферату, необхідно зробити ще дві речі. Перша – прочитати текст цілком (бажано вголос) з тим, щоб перевірити його змістову, стилістичну і граматичну структуру та переказати своїми словами. У цьому випадку Ви не тільки будете вчитися писати самостійно, але й почнете опановувати навички як письмового наукового викладу, так і професійного усного мовлення. Друга – проконтролювати відповідність оформлення реферату вимогам, що висуваються до цього виду роботи.

Структура реферату й особливості його оформлення

Реферат містить титульну сторінку, план (зміст), вступ, основний текст, висновки, список літератури (бібліографію), додатки. Загальний обсяг студентського реферату складає від 12 до 24 сторінок тексту (нумерація починається з титульної сторінки, але номер сторінки на ній не ставиться).

Титульна сторінка повинна відповідати затвердженій формі (Див. Додаток № 1).

У план реферату включаються всі розділи, наявні в тексті. Нумеруються лише розділи основної частини. Вступ та висновки вказуються без наскрізної нумерації. Відносно кожного пункту плану робиться посилання на сторінку в тексті, з якої починається його виклад.

Вступ та висновки в тексті реферату починаються з нової сторінки. Основна змістова частина матеріалу викладається підряд. Заголовки окремих розділів плану повинні відтворюватися в тексті без викривлень.

Якщо в тексті наводиться цитата, то її потрібно взяти в лапки, і стосовно неї мають бути зроблені всі необхідні зноски та посилання.

Не слід зловживати цитуванням і використовувати декілька цитат підряд, оскільки це викликає сумнів у наявності власних думок в автора.

Досить тяжке враження справляє перевантаженість матеріалу спеціальними термінами. У випадку їх необхідності, наприкінці сторінки можна зробити зноску, що роз’яснює зміст нового поняття. Але важливо пам’ятати, що мета реферату – це повідомлення цікавої, а отже, зрозумілої, інформації. Зайва наукоподібність шкодить реферату.

Написати текст реферату непросто, але ще складніше зробити його доступним для слухачів і читачів. Одна із серйозних перешкод на цьому шляху – убогість словникового запасу. Для подолання цього, користуйтеся словниками різних типів: іншомовних слів, стилістичними, синонімів, антонімів, фразеологічними тощо.

Список літератури – це окрема частина роботи. Список літератури – це не список цитувань. У ньому зазначаються джерела, що свідчать про ступінь уваги до проблеми й рівні її опрацювання в науковому співтоваристві. У переліку, що наводиться, указуються всі роботи з певної теми, які в рефераті цитуються й не цитуються, згадуються й не згадуються, використовуються й не використовуються, які автор реферату читав і які, як кажуть, в очі не бачив.

До реферату нерідко вносять додатковий матеріал, який може відігравати роль ілюстрацій, додаткової інформації й аргументації: наочність, слайди, презентації тощо. Усі вони оформлюються у вигляді додатків, зазначаються в плані роботи, на них роблять посилання в тексті у відповідних частинах викладу матеріалу.

Реферат здають у друкованому виді. Поля: верхнє нижнє й праве – 1,5 см, ліве – 2,5 см. Розмір шрифту (Тіmes New Roman) – 14, міжрядковий інтервал – 1,5. Порядкові номери сторінок проставляють унизу в центрі сторінки.

Захист реферативної роботи

Здати реферат – це значить його захистити. Захист проходить або в ході бесіди з викладачем, або під час виступу на семінарі, засіданні наукового гуртка або на науковій конференції. Усне мовлення значно відрізняється від писемного. Те, що цікаво читати на папері, може залишати аудиторію слухачів байдужою. Утримати її увагу доповідачеві вкрай складно. Тому, якщо прагнете добитися максимального результату від свого виступу, дотримуйтеся таких рекомендацій.

Ніколи не читайте текст перед аудиторією, щоб не бути «прив’язаним» до нього. Напишіть короткі тези або складіть докладний план, а далі розповідайте.

Зважайте на те, що закінчений напередодні виступу реферат ще не відклався у Вашій голові або, образно кажучи, «не встоявся». Тому, незважаючи на те що останніми днями ви постійно думали тільки про нього, вдалого виступу може й не вийти. До доповіді треба готуватися заздалегідь. Можливо, варто прорепетирувати – переказати реферат, засікаючи час і вдосконалюючи формулювання.

Під рукою можна мати короткі заготовки – цитати першоджерел, крилаті фрази, прислів’я, роки життя й імена людей, цифри й факти, на які Ви збираєтеся посилатися або з приводу яких можуть виникнути питання. Інакше в найбільш невідповідний момент, а це буває через зайве хвилювання, вони можуть «вискочити з голови».

Уважно проаналізуйте свій текст і, по можливості, вилучіть зайві спеціальні терміни. Дуже ріжуть слух неправильні наголоси й помилки в перекладах іноземних слів, поняття, які вимовляються по складах, довільні скорочення та абревіатури без пояснень.

Заздалегідь з’ясуйте питання регламенту. Якщо під час Вашого виступу необхідна демонстрація слайдів, розрахуйте й сплануйте свій виступ з урахуванням цих демонстрацій. Інакше вам доведеться скорочувати повідомлення в ході доповіді.

Підготовка аудіовізуального матеріалу також має певні особливості. По-перше, грамотно підготовлена презентація може стати гарним доповненням доповіді – до неї можна включити основні тези доповіді та ілюстративний матеріал. Цією можливістю в жодному разі не потрібно зловживати, адже, намагаючись прочитати текст на екрані, слухачі неминуче відволікаються від самої доповіді й, як наслідок, втрачають канву викладення матеріалу повідомлення. Крім того, чим більше на екрані тексту, тим він дрібніший, що також не сприяє адекватному сприйняттю Вашої доповіді.

Таким чином, на екран слід виносити короткі, чітко сформульовані фрази, що відбивають основні положення Вашої доповіді, певні класифікації, необхідні ілюстрації, які також мають бути досить великого розміру. Особливу увагу варто приділити схемам. Якщо в тексті Вашої роботи схема займає цілу сторінку і Ви витратили на її побудову цілий день, краще витратьте ще деякий час на створення її спрощеного варіанта.

Також не слід захоплюватися різноманітними візуальними ефектами при зміні слайдів: у двох третин слухачів це викликає презирливу усмішку, а в третини – роздратування. Водночас грамотне застосування анімації може пом’якшити атмосферу доповіді й зробити слухачів більш доброзичливими. Обов’язкова наявність нумерації слайдів, щоб слухачі могли, з одного боку, оцінити скільки залишилося слайдів до кінця доповіді, а з іншого − могли в подальшому поставити запитання до конкретного слайду. Нумерація слайдів може мати формат „X з Y”, де X – номер поточного слайду, а Y – загальна кількість слайдів.

Якщо Ви робите доповідь на конкурсі перед невеликою групою людей, яка повинна оцінити Вашу доповідь (журі, комісія тощо), має сенс, по можливості, заздалегідь зробити й роздати їм паперові копії Вашого ілюстративного матеріалу.

Викладаючи текст реферату, зосередьтеся на висновках та аргументах.

Пам’ятайте, що монотонність присипляє, а скоромовка зовсім не сприймається слухачами. Слідкуйте за своїм мовленням. Паузи, інтонаційні акценти, чіткі закінчення слів привернуть увагу слухачів.

Не бійтеся питань, вони лише свідчать про інтерес до Вашої доповіді.

Продумайте фінальну частину виступу. Висновки мають бути компактними та запам’ятовуватися.

На завершення ще одна важлива, на нашу думку, порада.

Захист положень свого реферату слід здійснювати завжди тільки в коректній формі, без особових звернень, навіть якщо Вам ставлять запитання в не зовсім коректній формі.

Додаток №1

Зразок оформлення титульного аркуша реферату


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРАЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

Кафедра філософії та політології


РЕФЕРАТ

на тему


«Герменевтика як методологічний принцип перекладу тексту»

Виконав: студент 21 групи факультету педагогіки та психології П.І.Б.

Науковий керівник: кандидат філософських наук, доцент П.І.Б.

Кіровоград 2012


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©referatu.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка